Небезпечні професії - персональний охоронець

Вони ризукують власним життям, аби врятувати свого клієнта. Політики, бізнесмени та зірки шоу-бізу - кого лише не охороняють сучасні бодігарти. Кількагодинні тренування в залі та стрільба в тирі, спецпідготовка, словом, все, аби життя ВІП-клієнта було у безпеці. Тілоохоронці - четвертий матеріал із циклу "Небезпечні професії".

Вони можуть пожертвувати власним життям, аби врятувати клієнта. Тілоохоронці, або бодігарти. Та їхні послуги - не для звичайних смертних. Дозволити собі цілодобову охорону можуть бізнесмени, політики чи зірки шоу-бізу. Про роботу цих хлопців у костюмах зняли не один фільм. А "Охоронець" з Вітні Хюстон  став кінокласикою.

Ну від кіно, у реальному житті сек'юріті не повинні мати близьких стосунків з клієнтами. Для бодігартів - це насамперед робота і праця над собою. Анатолій уже понад двадцять років охороняє впливових людей в Україні. Щоранку чоловік розпочинає з інтенсивного тренування.

Анатолій Аврамчук, охоронець управління поліції охорони з фізичної безпеки у м. Києві:

- Каждый день где-то час, сначала зал, потом тренажерный зал.

Для більшості людей тілоохоронці асоціюється лише із чоловіками. Утім, зараз дедалі популярнішими є саме сек'юріті-жінки. Свої вміння охоронець Вікторія демонструє на тренуванні з напарником Анатолієм.   

Вікторія Зайчук, охоронець управління поліції охорони з фізичної безпеки у м. Києві:

- Це така професія, що тут немає специфіки - кого охороняти: більш відомого, менш відомого, це серйозна відповідальність, тут вже не грає ролі, кого ви охороняєте.

Віп-клієнти наймають тілоохоронців зазвичай у парі. Самі бодігарти кажуть - у роботі можуть довіряти лише напарнику.

Анатолій Аврамчук, охоронець управління поліції охорони з фізичної безпеки у м. Києві:

- Ну, сработанность, конечно, это навить с полувзгляда понимаешь друг друга, что нужно. Уже за двадцать лет тут даже не надо что-то говорить.

Кожен крок клієнта охоронець має розрахувати наперед. А все - ретельно перевірити. Ось, наприклад, поїздка у авто ВІП-клієнта. Сек'юріті за допомогою спеціальних пристроїв сканують машину, і лише тоді дозволяють сісти. Охоронці контролюють увесь маршрут - від виходу з будинку до пункту призначення.

Андрій, охоронець:

- Задача безопасности - это принятие превентивных мер, то есть это меры, которые ведут к предупреждению. Задача безопасности - прекратить покушения, в общем.

А ще - охоронець обов'язково має вправно стріляти. Тож тренування у тирі - обов'язкова щоденна процедура.

- Отходим назад, стой, стрелять буду.

Анатолій Аврамчук, охоронець управління поліції охорони з фізичної безпеки у м. Києві:

- С оружием очень часто, можно сказать, и сутками с ним, и это одно с основных, что мы должны уметь - обращаться с ним, мера безопасности должна быть. В тире в день минимум час надо нарабатывать. 

Самі ж сек'юриті додають: в Україні професію тілоохоронців заможні люди сприймають неправильно. Наймають бодігартів лише заради ВІП-статусу.

Вікторія Зайчук, охоронець управління поліції охорони з фізичної безпеки у м. Києві:

- Деякі люди наймають охорону, аби створити собі певний образ. От їхній статус вимагає, і чим - їм просто так хочеться.

Та професійні тілоохоронці - це не лише ВІП-атрибут, на кшталт дорогого автомобіля. Це - люди, як готові віддати своє життя заради порятунку клієнта.