Молоді батьки з Вінничини просять допомогти вилікувати синочка

Мріє про одужання свого маленького синочка родина Добровольських із Вінничини. Їхній дворічний Микита мужньо бореться з тяжкою хворобою. Аби хлопчик міг так само стрибати та бігати, як інші дітки, йому потрібна допомога небайдужих людей.

Йому ще немає і двох рочків, проте болісних маніпуляцій і тяжких фізичних вправ, які він витримує - вистачило б на доросле життя. Це про Микиту з Вінниччини. У малюка страшний діагноз: спастичний тетрапарез.

Фактично це ДЦП, у дитини перестають функціонувати і ручки, і ніжки, їх викручує. А зміни супроводжуються судомами та сильним болем у м'язах.

Коли Микитка народився - лікарі їм дива не обіцяли, розповідає мама хлопчика. Казали, що дитина залишиться інвалідом. Проте молоде подружжя вірить, що їхній синочок зможе побороти недугу.

Сергій Добровольський, батько хворого хлопчика:

- Такие дети, грубо говоря, если с ними не заниматься - они просто становятся полными инвалидами, и до конца жизни их просто не исправишь. Если есйчас - год, два, три - его не поднять на ноги, дальше будет просто невозможно что-то сделать.

Останнього разу родина лікувалася у Чехії. І там фахівці дали Микитці надію на одужання. 

Сергій Добровольський, батько хворого хлопчика:

- Там обучают нас Вольта и Боба, плюс там есть также термальне воды, которые, грубо говоря, после последнего нашого курса сняли ему настолько спастику, что ребенок просто ожил! Он начал ползать, он начал голову лучше держать.

Аби підтримувати працездатність кінцівок, із синочком займаються на спеціальних тренажерах. 

- Доска Домана. Основное упражнение нацелено на то, чтобы научить ребенка ползти. Грубо говоря - вот, мы его ложим, а сила притяжения у нас идет вниз же. И вот под своим весом он должен спускаться вниз. Вот. Мы ему ручки выставляем, поддеваем ножки. И сначала обучаем, что он должен делать. А в дальнейшем он должен сам с нее спускаться.

Та під час фізичних вправ малюк вередує, бо йому боляче. У мами розривається серце.

Утім, Тетяна й Сергій розуміють, що це - шанс побороти хворобу. Нині на маленького пацієнта знову чекають у Чехії на черговий курс реабілітації.

Сергій Добровольський, батько хворого хлопчика:

- Мы хотим опять попасть в Чехию. Потому что мы видим результат налицо!

Лікарня вже виставила  рахунок, і це - 7 тисяч євро. Рік тому подружжя продало будинок і все майно, щоб лікувати синочка. Переїхали жити у невеличку хату на околиці  Жмеринки. Тож нині по допомогу звертаються до глядачів.

Сергій Добровольський, батько хворого хлопчика:

- Денег у нас, к сожалению, нет таких. А ехать надо. И вплоть до того, что если сейчас мы не поедем - будем продавать и вот этот вот домик…

У людську доброту вірить і сам Микитка. І хоча поки не може говорити, та батьки певні: першим його словом стане "Дякую!".

ПРИВАТБАНК
4149 4978  2065 4285 Добровольська (Анісімова) Тетяна Леонідівна (мама Ммикити)
096 121 69 83 Сергій Добровольський (тато Микити).