Невиліковно хворі українці часто не потрібні своїм рідним, а тим більше - державі

В українському хоспісі на 25 тяжкохворих - одна медсестра та дві доглядальниці. Тих, хто цілими днями дивиться в стелю, бо не може рухатись, - вони перевертають, миють, годують. А тих, хто постійно плаче, - втішають.

Держава від тяжкохворих відвернулась. Найнеобхіднішим забезпечують родичі, благодійні організації та люди з-за кордону. Цього вистачає на їжу, засоби гігієни та таке потрібне знеболююче, яке притуплює нелюдські муки, от тільки жагу до життя притупити не може.