Як це - бути студентом-переселенцем?

Хіба що студенти найбільш захищені від махінацій в інтернеті. Ті, хто в мережі з дитинства, як-то кажуть, самі можуть підзаробити грошенят на вашій довірі. Однак молодь цього року де в чому чекають серйозні проблеми. Від сесії до сесії жили студенти весело. Цьогоріч за право слухати лекцію студентам зі Сходу треба добре попотіти. Більшість вишів, які не підтримали сепаратистів, фактично припинили свою роботу. А як продовжити навчання сотням тисяч, яких прапори так званих народних республік можуть залишити без диплома? Рішення нібито зрозуміле: переїжджай до наступного міста і з головою у лекції. Та пощастить далеко не всім. От як, наприклад, зберегти свою стипендію, якщо усі гроші продовжують іти на рахунки Донецького і Луганського казначейств, які наразі не працюють? А де жити, якщо в гуртожиток так званих вільних слухачів ніколи не пустять? Від держави, знаєте, поки жодних реальних дій: вивчають міжнародний досвід і чекають, як там буде далі. Андрій Стельмах знайшов людей, яким вдалося зберегти стипендію і навіть житло в гуртожитку, і дізнався, як це бути студентом-біженцем.