Бути переселенцем
Брудний одяг, в очах відчай і повна безнадія. Нікому не потрібні біженці. Конфлікт на Сході прогнозовано затягується, людей, які тікають від війни, усе більшає. Та їх можна і треба розуміти, бо поки жителі мирних міст жаліються на проливні осінні дощі, на їхні домівки падають справжні ГРАДи. Грошей з собою хіба що на дорогу, ані документів, ані друзів, які б тимчасово прихистили. Держава нібито не покине, та без паспорта ви де-юре не громадянин. Так до кого бігти за допомогою? Волонтери теж не всесильні. Наш кореспондент Андрій Стельмах на кілька днів став біженцем: тинявся вокзалами і шукав нового життя. Що з цього вийшло, дивіться далі.