Притулок-розподільник для неповнолітніх став тимчасовим прихистком для Віорики Дочу

Зазвичай відповісти на утиски з боку батьків діти можуть тільки одним - піти з дому. Так вони й перетворюються на неповнолітніх волоцюжок. Живуть деінде, харчуються чим знайдуть. Про життя дітей, що тікають від жорстокості дорослих.

У Києві шукала родину, а потрапила до приймальника-розподільника. Вона малює власний будинок. Будинок, який їй хотілося б мати. Віорика родом з Молдови. Мама і бабуся померли. У дівчинки є батько. Але про нього вона нічого не знає. Той покинув доньку.

Віорика Дочу, підопічна приймальника-розподільника для дітей:

- Мама не хотіла мне сказать, потому что я плакала, когда она говорила, что он оставил нас и не хотіла расстраивать меня.

Після смерті батьків деякий час жила з родичкою, сестрою померлої бабусі. Та жінка, каже Віорика, мала лиху вдачу. Будь-яка провина - і на дитину чекало суворе покарання. За трихвилинне спізнення зі школи, приміром, дівчинка кілька годин простояла на колінах на горосі. Сліди і досі зосталися.

Віорика в Києві шукає тітку, Наталію Дочу. Прихисток родички - єдина можливість уникнути інтернату.

Віорика Дочу, підопічна приймальника-розподільника для дітей:

- Хочу, чтоб она пришла ко мне... Дочу Наташа Васильевна.

Таких, як Віорика в Київському притулку-розподільнику для неповнолітніх шестеро. Їм від одинадцяти до вісімнадцяти. Правопорушники чи волоцюжки. Дехто втік з дому, а декому і тікати нізвідки. Сюди потрапляють підлітки з усієї України, а ще Молдови, Росії, Казахстану.

Лариса Зуб, керівник відділу ГУ міліції м. Києва:

- Майже всі діти, які сюди потрапляли, піддавалися насиллю не лише дорослих на вулиці, а навіть і своїх батьків. Тут діти будуть почуватися, як вдома.

Це тепер як удома. Ще кілька місяців тому цей заклад нагадував похмуру каральну установу. Старий паркет, облуплені і попсовані грибком стіни, незручні ліжка.

Віталій Ярема, керівник ГУ міліції м. Києва:

- З 1954-го року це приміщення не ремонтувалося. І близько трьох місяців тому прокуратура зробила припис, бо отримувати дітей, в таких умовах дійсно було не по-людськи.

Нині умови комфортніші, розповідають працівники закладу. У кімнатах світло і тепло. Є мультимедійна техніка для навчання, іграшки і канцелярське приладдя. Навіть капличка православна є. Але відвідувати її дітей не силують.

Таміла Кравчук, керівник приймальника-розподільника для дітей ГУ міліції м. Києва:

- Термін перебування - тридцять діб. За цей період ми намагаємося з'ясувати причини скоєння правопорушення чи причини, які спонукали дитину піти з дому. Залучаємо психологів, вихователів.

У міліції кажуть, що приймальник - установа не каральна. Тут надають психологічну підтримку і допомагають владнати дитячі проблеми. Завдання номер один - м'яко віднадити підлітків від вулиці і правопорушень.

Дмитро Ільчук, Олександр Кругликов, НТН.