Загубили річ - звертайтеся до бюро знахідок!

Що упало, те пропало. Якщо ви загубили коштовну річ у транспорті, шансів віднайти її мало. До бюро знахідок дорогі предмети приносять рідко.

Тамара Колч, старший комірник бюро знахідок Київського метрополітену:

- Бюро знахідок, доброго дня. Коли була загублена? Тиждень тому. Коли саме? Ні такої у нас немає. Ні, на жаль, каблучки до нас не приносили.

За три роки роботи у бюро знахідок пані Наталя не пам'ятає жодного випадку, щоб принесли золоті прикраси чи гроші. Здебільшого тут зберігають загублені сумки й валізи з речами, які, окрім господаря, навряд чи комусь іще потрібні.

Наталя Луценко, комірник камери схову Київського залізничного вокзалу:

- Сумка в клітинку, принесли нам з вокзалу. У цій сумці знаходиться миска з ложкою і робочий інструмент. По речам видно, що людина приїхала на роботу і загубила сумку біля вокзалу.

Каже, забудьки постійно телефонують до бюро. Утім, таланить не всім.

А за речами, що потрапили до бюро, приходять не часто. Адже одна доба зберігання коштує дванадцять гривень. Тож, приміром, за місяць доведеться викласти кругленьку суму.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- У бюро знахідок речі зберігають тридцять діб. Якщо протягом цього часу ви не повернетеся за своєю валізою, її в кінці місяця віддадуть на склад реалізації.

Найчастіше забудькуваті заробітчани. Тут купа сумок із поношеним одягом і робочими інструментами.

Наталя Луценко, комірник камери схову Київського залізничного вокзалу:

- Люди приїжджають на роботу. Хорошо, як порядошне приїде, да воно найде роботу, та й буде робить. А як приїзжають різні люди, ходять без роботи, понапиваються - й голови погублять, не тільки сумки.

Сергій стверджує: коли загубив у метрі мобілку, був тверезим. Утім, хлопець її не шукав. Зізнається, про бюро знахідок узагалі не чув.

Сергій, мешканець м. Києва:

- З кармана, наверное, выпал. Уже заметил дома. Обнаружил потерю - начал звонить, но он уже отключен был. А в метро… ну, куда в метро обращаться? Я даже не знал об этом.

У метрополітені люди гублять цінніші речі, ніж на вокзалі: відеокамери, фотоапарати. Їх розшукують щодня, шукають навіть телевізори й комп’ютери. Проте, до бюро така техніка доїжджає рідко.

Тамара Колч, старший комірник бюро знахідок Київського метрополітену:

- Найчастіше потрапляють робочі речі, кепочки, шапочки, парасольки до нас потрапляють, рукавички, кофти, курточки. В цьому кульку у нас знаходяться набори хрустальних рюмок, тут знаходяться інша посуда, сковородки, судочки, чашки, це піджак жіночий.

Послуги бюро знахідок метрополітену дешевші, ніж на залізниці. Доба коштує лише 5 копійок. Чекають речі на своїх господарів півроку, потім їх утилізують.

Коли ж ви залишили щось у маршрутці, то повернути свою річ шанси взагалі мінімальні. Адже тут замість бюро знахідок сам водій. Віднайти загублене зможете якщо пригадаєте, хто вас віз.

Василь, водій маршрутного таксі:

- Ми стараємся, якщо людина щось потєряла, лишати тут, щоб вона прийшла і забрала.

У бюро знахідок зажди готові повернути вам вашу річ. Утім, ліпше, все ж таки, її не губити. Адже людей, яким не потрібне чуже, дедалі менше. Та ще стається диво.

Тамара Колч, старший комірник бюро знахідок Київського метрополітену:

- Одного разу бомж приніс два мобільних телефони. Ми розшукали цю людину і повернули. І ще був випадок, коли людина, збираючи пляшки, знайшла сумку жіночу, в якій було багато документів. Ми найшли, а людина відказалася від подяки. Сказала, для мене головне, щоб ви відшукали цю людину і повернули, щоб на мене ніхто не подумав.

Марина Борисполець, Аркадій Моос, НТН.