Хабарами та грошовими внесками платять українці за безкоштовну медицину
Здоров’я дорожчає. Хоча офіційно медицина в країні все ще безкоштовна. За лікування українці платять тричі: податками, хабарами, а останнім часом й доброчинними внесками. При чому, сплачувати їх вимагають усіх. Невже за цим майбутнє вітчизняної системи охорони здоров’я?
Черги, байдужість, побори. Із цим у пересічного українця асоціюється відвідування поліклініки. Киянка Зінаїда Михайлівна - не виняток. Днями пішла здавати кров. Півтори години простояла. Марно.
Зінаїда Михайлівна, мешканка м. Києва:
- Протереть палец, уколоть, взяли. Ну, там, 2-3 минуты, очередь эту всю можно принять.
А аналізи приймають лише дві години. Тож не встигли ще три десятки людей. Прийом навмисне затягували, обурюється жінка. Бо таким чином гроші заробляють.
Зінаїда Михайлівна, мешканка м. Києва:
- Попросилась, мне сказали определенный тариф. За один укол, то есть, листок - 10 гривен.
Сплатила. Все ж, краще, аніж наступного дня у черзі стояти. А ось інший киянин із таким вимаганням не змирився. Приніс аналізи дитини в одну з державних поліклінік. А в віконечку кажуть: за дослідження нині платять. Чоловік не розгубився, викликав правоохоронців.
Валентин Зорба, старший оперуповноважений УМВС Україні у м. Києві:
- При перевірці цей факт підтвердився, і було задокументовано працівників лікарні, які безпосередньо вимагали 50 гривень, і вони отримали ці кошти, була порушена КС.
Таких справ торік порушили зо два десятки. Найчастіше лікарі беруть хабарі, розкрадають державні кошти, вимагають гроші за медичну допомогу. А нині пропонують сплатити добровільний внесок. Надають реквізити банку, номер спеціального рахунку оздоровчої установи.
Валентин Зорба, старший оперуповноважений УМВС Україні у м. Києві:
- Це кошти - 50, 100, 150, 200 гривень, в залежності від району міста Києва. Громадяни сплачують ці кошти, надають їх або в регістратурі, або безпосередньо лікарю, і отримують або консультацію, або результати аналізів.
Правозахисники обурені, адже сама вимога надати доброчинну допомогу закладу незаконна. До того ж, за утримання медустанов українці сплачують податки.
Едуард Багіров, правозахисник:
- У нас предоставляют бесплатную медицинскую помощь только в моргах. Если от вас потребовали, а вы не согласны - пишите жалобу на имя вышестоящего начальства: в прокуратуру, милицию, прям в поликлинике. Вот так начать с шапочки - прокурору района.
Та іншого виходу немає, кажуть самі медики. Державних коштів не вистачає. Так у луцькій стоматологічній поліклініці бюджетні гроші не покривають й вісімдесяти відсотків вартості зубопротезних матеріалів. Що вже казати про апаратуру.
Десять стоматологічних кабінетів тут функціонують винятково за рахунок добровільних внесків. Запевняють: гроші дають тільки платоспроможні пацієнти.
Федір Кошель, керівник управління охорони здоров’я луцької міськради:
- Кожна копійка, яка поступила в лікувальну установу, і видана квитанція - це вже державна копійка, яка контролюється і відомчим фінансовим органом, і контролюючими органами.
Та на доброчинних внесках система охорони нині й тримається.
Ніна Гойда, проректор Національної медичної академії післядипломної освіти:
- Біля 30 мільйонів було передбачено в консолідованому бюджеті на 2009 рік, ось де вони? Ось всі ці плітки - розкрадають, беруть. Його просто не хватає.
Ціни на ліки та апаратуру зросли. Та медицина і так фінансується за залишковим принципом. І навіть збільшення бюджету не врятує, структура розподілу коштів неправильна. Так первинна медико-санітарна допомога, якою користується більшість українців, практично, отримує найменше.
Ніна Гойда, проректор Національної медичної академії післядипломної освіти:
- Вона фінансується лише на 5% від того бюджету, а високоспеціалізована - забирає всі інші кошти, як залучені, так і бюджетні. А із тисячі лише один потребує спеціалізованої допомоги.
Останніми нормативними актами ці вади намагаються виправити. От тільки до ладу, каже Ніна Григорівна, галузь прийде років за п’ять. І то за умови виконання законів.
Олена Ткаченко, Олександр Стернійчук, Аркадій Моос, НТН.
