У столиці група студентів-іноземців побила двох українців
Десятеро чужоземців, студенти одного з університетів, - на двох українців. Так днями билися у столиці. Спілкувалася з постраждалими Марина Борисполець.
Двоє друзів поверталися додому. Настрій піднесений. Того дня один із приятелів був із вагітною дружиною на УЗД. Там повідомили: за місяць у нього народиться син.
Олег, постраждалий:
- Шли домой с другом мимо общежития, и вылетели из общежития лица какой-там национальности. Ну, не наши. И начали бить нас. Человек десять. Потом меня ударили по голове, я упал, потерял сознание, и не помню, что было.
Їх гамселили руками, ногами. Потім різали ножем і рубали якоюсь сокиркою. Тяжко поранені самотужки дісталися травмпункту. Звідти обох одразу ж доправили до лікарні.
Марина, дружина постраждалого Дмитра:
- Диму сразу отправили в операционную, потому что он приехал сюда с давлением около семидесяти и потерял где-то около пол-литра крови. Как мне сказал врач, операция проходила где-то часа три, были повреждены почка и селезенка. После этого он находился в реанимации. Врач сказал, что это было ножевое ранение.
В іншого постраждалого травм теж багато.
Олег, постраждалий:
- Травма руки, перебито сухожилие, травма головы, ушибы почек и разорван глаз, коньюктива глаза разорвана, в больнице пробыл неделю.
За що і хто так покалічив двох чоловіків? Цього не знають і самі постраждалі. Вони кажуть: ні до кого не чіплялися, нікого не ображали.
Марина, дружина постраждалого Дмитра:
- Но вот мне Олег, ночью, когда еще не приехала милиция, говорит: "Марина, они нас не били, они нас просто избивали, они нас убивать хотели".
У гуртожитку, біля якого виникла бійка, хоч і є охоронці, та вони, як завжди, нічого не бачили й нічого не знають. Мовляв, не наша зміна була, і не наше діло, хто кого б’є за територією.
Охоронець:
- А у вас тут на території сутичка біла. Ви знаєте щось?
- Абсолютно. Я тоді не працював, не знаю.
- А ви от кажете, що там була сутичка. Ви не маєте права туди виходити?
- А воно нам нада? От ви були б на нашому місті, воно нам нада? От вони тут б’ються, я що, повинен підсунуть свого лоба? Я став постояв, ну, і чорт з вами, ну і ідіть. Ну чого я піду? За що я піду? Підсунутись, щоб він ножа мені всунув.
Чому накинулися студенти-чужоземці на двох перехожих - не пояснюють і в міліції. Таємниця слідства. Поки ж правоохоронці розбираються, побиті заліковують рани. А вагітна Марина хоче одного: аби її чоловік хоч трохи видужав до народження сина.
Марина Борисполець, Віталій Савенко, Аркадій Моос, НТН.
