На Київщині хлопчик, пірнаючи, напоровся на металевий стрижень
Хотів пірнути, а нахромився на металевий куток. На Київщині п'ятнадцятирічний хлопчина впав з триметрової висоти прямо на стрижень. Залізяка проштрикнула підлітка наскрізь. На щастя, він вижив. Про дивовижну історію спасіння.
Коли до села Трилісів приїхали рятівники й побачили хлопця, зі спини якого стирчала залізяка, гадали: рятувати вже нема кого.
Олександр Дядюра, командир відділення Фастівського РВ ГУ МНС України:
- Ну, він нічого не говорив, я зразу подумав, що він вже мертвий, а потом сразу дивлюсь - наче він дише. Получається, тілом, животом він лежав на штиру і виглядувало сантиметрів двадцять от спини. Що перве, як то кажуть, надо було діяти дуже швидко, тому що жива людина.
Підліток уже почав втрачати свідомість. Тож треба було зметикувати, як його звільнити від металевого кутка. Вирішили зрізати верхівку залізяки, а потім зняти з неї хлопця.
Олександр Дядюра, командир відділення Фастівського РВ ГУ МНС України:
- Як різав уже, то, думаю, надо ж щоб не обпекти. То взяв вище чуть-чуть - сантіметр од тіла, бо бензоріз тяжолий, вдруг де зріжу. Можу тіло обрізать. Все хорошо прошло. Обрізав, штиря зачистив, щоб ніде зазубрин не було.
Далі хлопця швидко стягли зі штиря, поклали у човен й доправили на берег, де вже чекала швидка. В реанімації здивовані лікарі констатували: підліток народився в сорочці, адже крім переламу руки й дірки в животі - жоден інший орган не постраждав.
Олег Яблунюк, лікар Фастівської районної лікарні:
- Йому дійсно повезло, повезло надзвичайно, тому що, частіше за все, при таких травмах, при механізмі таких травм, при наштиренні, де ушкодження внутрішніх органів… В даному випадку такого ушкодження не було, тобто, шворень зайшов підшкірно і вийшов підшкірно, інакше все могло бути набагато складніше.
Сам Валерій пригадує події того дня з усмішкою. Він і досі не розуміє, що міг загинути. Каже, коли настромився на металевий стрижень, майже нічого не відчув й спочатку не розумів, чому не може підвестися.
Валерій Лисенко, постраждалий:
- Ну, ми купалися просто, я виліз. Думав, послєдній раз, наче, пригну. Ну, я був мокрий і вже додому собирався, і думаю: послєдній раз спригну. Я виліз, нормально стояв, зараз перепригну. Ну, і всі наче "давай-давай". Цією ногою нормально стою, а ця послизується і я падаю.
В селі Трілисах це місце біля мосту вважають мало не проклятим, адже тут постійно хтось знаходить свою смерть.
Олег, Мешканець с. Трилісів:
- Я возив тоже на скору помощь. Хлопець нирнув з моста і скальп собі здер, це два роки назад. 25 років хлопчина. Так, в основному, зі смертельним ісходом тут. А так - часто-часто ноги ламають, руки ламають - ниряють.
Лише після випадку з Валерієм міст повністю загородили. Однак таблички, що пірнати тут заборонено, наша знімальна група не побачила. Вирішили поцікавитися у сільського голови, чому в такому небезпечному місці жодних попереджувальних знаків. Та сільський голова, виявилося, у відпустці, а його секретар "на обіді".
Вікторія Рубан, помічник керівника ГУ МНС України в Київській області:
- З загальної кількості смертей на воді, дві третини - це сільські мешканці, тому що там до купального сезону ніхто не проводить підготовку.
Еменесівці наголошують: плавати поодинці не можна. Валерій, який дивом вижив, каже: більше на озеро ні ногою - життя дорожче за адреналін.
