Мешканця столиці 7 років тримають в СІЗО за підозрою у вбивстві
Шість років під слідством у столичному СІЗО мешканець столиці. Йому закидають убивство власного батька. Проте, апеляційний суд щоразу повертає справу на доопрацювання. Тож затриманий без вироку вже відсидів мінімальний термін за вбивство.
Свого сина Олексія Лідія Григорівна бачить лише кілька разів на рік. На засіданнях суду, та коли зустрітися дозволять. Хлопця звинувачують у вбивстві власного батька. Версія слідства - молодик удома добряче відлупцював старого. Та материнське серце не йме віри.
Лідія Нечай, мати підозрюваного:
- Він не бив його. Ніколи в нашій сім'ї не було сварок. Якщо й були, то, ну, знаєте як. Він хотів стати священиком, і у нього не було такого щоб кулаками.
Мати переконана: її сина звинувачують безпідставно. Того вечора, мовляв, понад шість років тому, чоловік прийшов додому вже побитий. І помер просто в сина на руках.
Лідія Нечай, мати підозрюваного:
- Коли він прийшов додому, Олексій відкрив йому двері, то каже, побачив батька. Каже, вид у нього був не дуже. Я, каже, завів батька і поставив біля вішалки. Коли я закривав двері разом з сусідами, то він почув, як він упав. Я кажу йому: "Тату-тату!" Начав йому ляпаса давати, ну, щоб до тями привести.
Обставини й деталі справи програмі "Свідок" міліціянти сповістити відмовилися. Таємниця слідства. І запевнили: воно об'єктивне. Кажуть, молодик зізнався в тому, що бив батька. Мати й адвокат запевняють, слідчі змусили Олексія підписати зізнання.
Наталя Воляник, адвокат:
- Те відтворення, яке було проведено, воно аж ніяк не може охопити нанесені ушкодження даній людині. Тому що ребра поломані, внутрішні органи - відбулися проколи. Ребра поломані специфічно, під натиском якимось.
Олексія вже двічі намагалися засудити. Спершу його звинуватили в убивстві, потім у завданні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті. Та в обох випадках апеляційний суд віддав справу на доопрацювання. Захисниця Олексія стверджує, у слідчих немає доказів.
Наталя Воляник, адвокат:
- Слідчі дії - це є джерело доказів, і ніяк не є доказом. І так само відтворення обставин подій. Це теж є джерелом доказів. А доказом можуть бути матеріали, які підтверджують, що він вдарив. Наніс, якісь відбитки пальців.
Через судову тяганину та слідство молодик уже сьомий рік сидить у Лук'яновському СІЗО. Якби Олексія одразу засудили за вбивство, то вже вийшов би на волю.
Едуард Багіров, правозахисник:
- Вот если бы он был бы в Германии, в СИЗО или там в Голландии, в других странах, где есть демократия, где есть законность, - он давно был бы на свободе. Почему? Потому что там существует принцип: государство в лице правоохранительных органов не могут доказать вину, человек не виновен. Пока нет приговора суда, что ты преступник, человек не виновен.
У міліції ж запевняють: усе законно.
Олена Василяка, помічник керівника Дніпровського РУ міліції м. Києва:
- На додаткове допрацювання встановлювалися певні сроки. Справа перебувала на розгляді в судах, встановлювалися певні сроки допрацювання в Дніпровському управлінні, а на все це потрібен час.
- Це можна назвати паперовою тяганиною?
- Це не паперова тяганина. Просто щоб встановити істину, потрібен час.
Едуард Багіров, правозахисник:
- Меня уже не удивляют те массовые нарушения прав человека. У нас если что - сразу в тюрьму. Удобно будет для следствия? Может, удобно. Все сидят. Но ты докажи вину. Если человек не виновен, тогда можно каждого посадить в тюрьму. Год, пять. Я знаю людей, которые просидели в СИЗО 8 лет. И только после того, как он сказал, что я не буду жаловаться и подписался, его отпустили на свободу. Без ничего. Просто сказали: выходи на улицу. Что за государство такое?
