Верховна рада прийняла закон, що дозволяє саджати дітей за грати з 11 років
Злочинці в одинадцять. Верховна рада України ухвалила закон, згідно з яким до приймальників-розподільників можна садовити дітей з одинадцяти років.
Школяр:
- Битися любиш?
- Ну, да.
- Розбивав комусь носа?
- Ну, да.
Тепер кулаками дітям махати - зась. За таке можна потрапити за грати.
У схожій ситуації тепер можуть опинитися зовсім малі діти. Верховна рада затвердила закон. Згідно з ним до приймальників-розподільників можна садовити навіть одинадцятирічних.
Мешканка м. Київ:
- Так строго?
- Да.
- Ну, не знаю, як це, з одинадцяти років.
Школяр:
- Боїшся міліції?
- Если честно - да.
Чому з 11 років і чому за грати? По відповіді на запитання ми подалися до розкішних комітетських коридорів Верховної ради. Керував закон - комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. За п'ять днів наших поневірянь тамтешні урядники так і не знайшли часу пояснити, кому він потрібен.
Згідно з текстом закону, до приймальника-розподільника можуть потрапити діти, яких лише підозрюють у скоєнні злочину. Також, садовитимуть, якщо міліціянти завважать: малий умисно ухиляється від слідства або ж ошукує його.
Едуард Багіров, правозахисник:
- Так вот я бы хотел сказать, что явных признаков, дающих основания задержать детей, у нас 99,9%, то есть - это все, кто попадет в поле зрения правоохранителей. А что значит ребенку попасть туда?
Як воно - потрапити за грати - розповідають психологи. До чотирнадцяти, а то й шістнадцяти років діти не розуміють наслідків своїх учинків. Фахівці вважають: садовити за те, чого малий не розуміє - безглуздя.
Вікторія Корсун, психолог:
- Иногда это важно. Иногда важно ограничить ребенка, это необходимо, но не лишения подобным образом свободы. Мы идем по пути мести, это тупиковый путь. Кстати, этот путь и приводит к терроризму, о котором сегодня очень много говорят.
За кордонами дітей не карають. Там з'ясовують, що могло спричинити скоєння злочину хіба психологи.
Наталя Юріївна, голова Комітету сприяння захисту прав дитини:
- Там працюють працівники не правоохоронних органів, це психологи, педагоги, там інакше побудоване законодавство. Там на всю Францію тільки один закритий заклад для дітей, і він на 50 місць. І він не буває переповнений.
Якщо Франція - приклад аж надто європейський і для нас далекий, то ближче сусідня Польща: в ній уже давно така практика.
Наталя Юріївна, голова Комітету сприяння захисту прав дитини:
- Там така кімната для дітей. От там відрізняється, правда, від тих умов в райвідділі як у нас. І допит не як допит, а приходить психолог і розпитує її.
В Україні до такого ще далеко. Навіщо закон ухвалювали - дивуються і психологи, і юристи. Замість обіцяної не один раз соціалізації правоохоронних органів.
Анатолій Могильов, міністр внутрішніх справ України:
- Ми твердо стоїмо на позиції відходу від репресивних дій і розширення соціальної сервісної складової діяльності міліції. Вимога - людина понад усе, повинна бути головною.
Контроль лише посилюють. Та ще й за ким - за дітьми?
Едуард Багіров, правозахисник:
- 11 лет - это мне напоминает закон Сталина, который с 11 лет сажали детей в тюрьму... Неужели у нас настолько плохо в стране, что нужно садить детей в тюрьмы?
