Які батьківські страхи найбільш обгрунтовані?

Нереальні страхи. Батьки часто прикрашають в думках ймовірні неприємності, що можуть трапитись з їхніми чадами. Як ось - захоплення терористами або вбивство кілерами. Здебільшого, за такими страхами не помічають реальних небезпек. Яких - знають наші кореспонденти.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Страх відчувають більшість людей. Ми хвилюємось за себе та родичів. Надто - за дітей. Ось тільки іноді ці фобії із реальністю не сумісні.

Вчені довели: людські острахи, здебільшого, помилкові. Приміром, батьки бояться, що дитина стане жертвою - викрадачів, наркоділків, озброєних психів, терористів або ж зовсім таємничих паскудників. Насправді ж небезпека чекає в іншому місці: малі калічаться й гинуть в автоаваріях, топляться та вчиняють суїциди. Дослідила це питання американська лікарка - на прикладі її співвітчизників. Страх - то почуття інтернаціональне. І "Свідок" вирішив дізнатися думки та хвилювання українських батьків.

Тетяна, мешканка м. Києва:

- Как перейдет дорогу, даже в этом отношении, потому что много людей, которые не очень хорошо ездят.

Тетяна виховує одинадцятирічну дочку. Намагається привчати її до самостійності. Та паніку в матері може викликати навіть повідомлення у ЗМІ. Як ось - коли 2004-го школу в Беслані захопили терористи.

Тетяна, мешканка м. Києва:

- Тогда мы ее водили и забирали, хотя тогда школу захватили днем, когда дети были в школе.

Та найбільша фобія - маніяки. І це - не без причин. У столиці періодично говорять про ґвалтівників. Нині такий орудує на Троєщині.

Володимир Дмитренко, заступник керівника відділу ГУ міліції м. Києва:

- Зафіксовано одне зґвалтування неповнолітньої у Деснянському районі, міліція вживає всіх заходів по розшуку і затриманню злочинця та складений фоторобот, проводяться першочергові дії.

Уся Троєщина та прилеглі масиви живуть у тривожному режимі.

Мешканка м. Київ:

- Вечером гулять не ходим, потому что страшно, днем покамись гуляем.

Та біда може прийти в родину і без сторонньої допомоги. Психологи б'ють на сполох - дедалі більше молоді вдається до суїциду.

Валентина Єфимова, психолог:

- После 90-х годов самоубийство стали фиксировать, и у детей 8 лет, прежде всего, - это колоссальное чувство одиночества, которые испытывает ребенок.

А ще - юнацький максималізм і чутливість до критики. Зазвичай, діти вчиняють суїцид, щоб привернути до себе увагу. Над наслідками не замислюються. Так і батьки тринадцятирічної Олени не второпають, чому дочка вкоротила собі віку. Дівчина викинулася з вікна багатоповерхівки. За її життя медики боролися півтори години.

Дмитро Задериголова, заступник керівника лікарні №3 м. Черкас:

- Пошкодження внутрішніх органів та головного мозку. ВЧМТ, шок.

Так покалічитися можна й за інших обставин. Діти часто фігурують і у зведеннях ДАЇвців.

Олександр Машкевич, інспектор Бродівського відділу ДАІ:

Водій здійснив наїзд на пішохода. Пішоходом виявилася дівчинка неповнолітня, яка вийшла на проїжджу частину на пішохідному переході, і в результаті наїзду отримала тілесні ушкодження.

Дівчина прожила лише півтори доби і померла від крововиливу в мозок. Ця трагедія сталася на початку тижня на Львівщині. Горе-водія затримали. Фахівці ж просять батьків пам'ятати про насичений трафік і навчати дітей правил дорожнього руху. Надто, якщо дитина катається на велосипеді.

Дмитро Александров, активіст Асоціації велосипедистів України:

- По улице на велосипедах можно ездить с 14 лет, велосипед обязательно должен быть исправен.

Усе має бути при ньому - гальма, фари, світловідбивачі, клаксон. А головне - шолом на голові велосипедиста.

Велосипедист:

- Сделан он из пенопласта, он мнется, ломается, поглощает удар. То есть, попросту он крошится вместо черепа.

Психолог:

- Все родительские страхи имеют под собой почву.

Та боятися вовка - в лісі не бувати. З цією приказкою погоджуються психологи. Тож радять починати з виховання: без гіперопіки та муштрування, але й жодної вседозволеності.

Валентина Єфимова, психолог:

- Ребенок, который научился быть послушным, - это потенциальная жертва. Никакого авторитаризма в отношении с ребенком. Ребенок, который умеет говорить "нет", - он обучается принимать решения, а если он принимает решения, то никогда не сядет в чужую машину.

Взаємоповага та довіра між рідними людьми - це перший крок до убезпечення життя власної дитини.