Жителі м. Петровського на Луганщині вже півроку відрізані від цивілізації
Відрізані від світу. Мешканці частини міста Петровського, що на Луганщині, півроку живуть без сполучення. Єдиний шляхопровід, що з'єднував кілька вулиць із цивілізацією, обвалився після дощів. Туди тепер не їде навіть "швидка". А урядники, як завжди, кивають одне на одного.
Цією балкою містяни ходять до найближчої крамниці за хлібом. Відтоді як міст через греблю завалився, люди змушені долати кілька кілометрів крутих схилів.
Наталя Пишногай, мешканка м. Петровського:
- Ну разве можно по такой дороге людям старым идти? Нет, конечно.
Відсутність сполучення позначається навіть на тваринах. У пошуках їжі корови, котрі з’їли всю траву на цьому березі, стають водоплавними.
Лідія Герега, мешканка м. Петровського:
- Они переходят через воду. Вымя - в воду. У коров мастит. Коровы начинают заболевать.
Та найбільша морока через швидку. На тому боці річки мешкають переважно пенсіонери. Хворіють вони часто. А водії їхати відмовляються і пропонують стареньким, хоч і напівживим, самотужки йти до лікарів.
Лідія Герега, мешканка м. Петровського:
- Позвонишь в скорую - они говорят: переходите на ту сторону, к магазину. А как я дойду через крутую балку? А за пожар и не говорю. Если начнется пожар, сгорим все. Хоть вода рядом - а подъезда нет.
Горезвісний міст завалився в травні. Тоді після дощів підмило опори і кілька плит провалилося. Минуло півроку, але ніхто з урядників цією проблемою не опікується. В мерії кажуть, люди самі мали стежити за спорудою.
Микола Лапшов, заступник Петровського міського голови:
- Что делать людям? Людям нужно было смотреть, что за машины ездиют там. Воровские машины ездиют. Я не знаю, когда ее сделают. Я знаю, на чьем балансе она там?
Тепер місцеві ганяються за чиновниками, а батьки міста усіх посилають на підприємство, на балансі якого значиться споруда. Там усе обіцяють допомогти.
Анатолій Протасов, керівник підрозділу хімічного заводу:
- Очень сложно сказать, потому что… будем стараться быстрее сделать это.
Від такого відфутболювання городяни в розпачі. Й з острахом чекають зими. Коли снігом занесе дороги і під’їхати до міста стане вкрай проблематично. То ж якщо ближчим часом ситуація не зміниться, відрізані від великої землі люди обіцяють перекрити одну з магістралей. На знак протесту.
