На Київщині МНСники нагадали селянам правила пожежної безпеки
Напередодні зими слід остерігатися не тільки води, а й вогню. Особливо уважними слід бути селянам. Піч - то популярний обігрівач, і одночасно - причина великої кількості займань.
Зима на носі, селяни затоплюють печі. І пожеж більшає, зітхають МНСівці.
Валерій Ненюк, старший інспектор центру пропаганди ГУ МНС України в Київській області:
- З початку року в Київській області виникло 2295 пожеж, з них 225 виникло з причини пічного опалення, загалом на пожежах загинуло 95 осіб, а від пічного опалення 93 особи.
З такою кількістю займань і постраждалих вирішили боротися профілактикою. Пішли хатами на Київщині - перевіряти стан груб і знання техніки безпеки. Микола Васильович рятувальників зустрічає охоче. Показує пічку в літній кухні. Впевнений, все у нього за правилами. Тож поради слухає неохоче.
Микола Васильович, мешканець с. Федорівки:
- Ви знаєте, у вас біля топки повинен бути металевий лист, оскільки у вас тут горюча поверхня - лінолеум, металевий лист - 50 на 70 см.
- Я вас понимаю, тут - бетон. Це для пожарної безопасності нічого не значить, абсолютно, це "мелочи жизни".
Пожежники це дрібницями не вважають. Проводять інструктаж.
Валерій Ненюк, старший інспектор центру пропаганди ГУ МНС України в Київській області:
- Ми вам дамо пам'яточку, щоб ви лишній раз почитали, згадали для себе.
Натомість Тетяна із Федорівки техніку безпеки знає бездоганно. В дитинстві ледь не вчаділа.
Тетяна, мешканка с. Федорівки:
- Все запалив і закрив люшку, а вже серед ночі чад як почав ідти - мама вопще, а я хоч трохи, але ж встати не можу.
З хати її виніс батько, який і сім'ю грів так безвідповідально. Нині жінка навчає безпеці своїх дітей. Без помилок не буває.
Тетяна, мешканка с. Федорівки:
- Кажу, затопи - затопив, в тут зиму було, і коврик он почав горіть.
У Тетяни під грубками теж немає залізного листа. Обіцяє покласти. І почистити попіл.
Тетяна, мешканка с. Федорівки:
- Залишився попіл, то в нього немає жаринок там.
- Ну, ви ж його виносите, не залишаєте?
- Конечно, нет! На город виношу, на цибулю, на грядки, нічого тоді не заводиться. Це ж село.
У наступній хаті за грубою доглядають ретельно: почистили сажу, поклали на підлогу металеву бляшку, речей біля гарячої стіни не тримають.
Ніна Антонівна, мешканка с. Федорівки:
- Я вдень витопила собі, грубу закрила, і сидить баба, "Кармеліту" дивиться.
Є в пенсіонерки й піч. Та користується нею тільки, аби смачненьким дітей почастувати.
Ніна Антонівна, мешканка с. Федорівки:
- Оце в печі картошку, голубці, капусту - оце таке. Де ж ти його будеш, на газу? Воно не те.
Тому піч на зиму й підготували. Інші мешканці села теж поспішають привести до ладу хатні обігрівачі.
Олена Ткаченко, кореспондентка:
- Піддон, дверцята, конфорки - ось так груба виглядає з середини, побудувати її справа нелегка - потребує чітких розрахунків.
Димохід роблять металевим, грубу обкладають вогнестійкою цеглою, всі тріщини штукатурять.
Анатолій, пічник:
- Треба спеціально, щоб не загорілося, щоб акуратненько.
В іншому випадку ризикуєте втратити нерухомість. Як у селі Феневичах - хата в господарів вигоріла вщент: в кімнату впала маленька жаринка. Від займання ніхто не постраждав, та будинок уже не відновити. Єдине, що збереглося, - димохід.
