У Дніпрі відновлюють популяцію риб, що скоротилася навесні
Дніпро фатально страждає від браконьєрства та недбалого господарювання. Весна 2010-го принесла рекордну смертність усього живого: мертву рибу рахували десятками тон. Восени до річки запускають малька. У відновленні рівноваги в природі взяли участь кореспонденти "Свідка".
Скільки браконьєра не лови, а він усе одно не кається. Жоден із упійманих не визнав своєї провини. Постійно виправдовуються.
Браконьєр:
- Я вообще не рыбак, сітку витягав з води.
- А що, це ваша?
- Нє. Побачив, хотів витягти, щоб не було у воді.
Браконьєр:
- Засолить на зиму. Семья, дети, рыбу ловил, чтобы прокормить семью.
За даними рибінспекторів, щороку браконьєри знищують тони риби. А навесні 2010-го додався ще один фактор: аби не затопило прибережні маєтки багатіїв, скинула воду Київська ГЕС. Рибу, що зайшла на мілководдя, просто розчавила крига.
Ігор Тихолаз, інспектор Київдержрибохорони:
- Загинуло на весні: судак, плітка, лящ. Тобто, аборегенні види риб, і загинули дуже в великій кількості.
Тепер ці помилки та збитки від браконьєрів виправляють рибоохоронці. Рибу запускають у Дніпро.
Олександр Дем'янчук, кореспондент:
- Спочатку сортування та підрахунок, і тільки потім відбудеться зариблення. Утім, не всі сьогодні стануть новоселами Ревучого. Принаймні, звідси до Дніпра поїдуть амур, товстолоб, щука та судак.
Та не все так просто, кажуть працівники рибного господарства.
Працівник рибхозу:
- Все вручну, механізації немає.
Ці чоловіки мають перебрати півмільону риб.
Працівник рибхозу:
- Перше, що намагаємось підрахувати, - скільки на це потрібно часу. Ось стільки тут риби, порахуйте.
У Дніпро запускають рибу з приватних риборозплідників, за гроші риболовних підприємств. Там, здебільшого, білий амур і товстолоб - промислова риба, яку масово ловитимуть, щойно вона виросте. За словами експертів, було б непогано запустити побільше щуки та судака - ото була би справжня допомога природі. Хоча кожна риба по-своєму корисна.
Ігор Тихолаз, інспектор Київдержрибохорони:
- Товстолоб харчується фітопланктоном, оту всю зелень, зоопланктон, виїдає лящ і плотва, а фітопланктон виїдає толстолоб і амур. Ота зелень, що збивається, він її їсть.
Промислові види приватним коштом запускають у Дніпро щороку. Про аборигенну рибу, - судака, плотву, лящя та щуку - має дбати держава. Та поки що нею цікавляться тільки браконьєри.
