Пацієнти клініки ім. Шалімова потребують допомоги "чорних трансплантологів"

Троє трансплантологів, працівників клініки імені Шалімова, затримані. Їх судитимуть. Їхні ж пацієнти чекають, більшості з них операції потрібно робити терміново. Та без звинувачуваних медиків відділ трансплантології нирки не працює.

У цьому відділі вже кілька тижнів люди як у чистилищі. Ані додому поїхати, ані в лікарні лишитися. Адже багатьом операція з пересаджування нирки потрібна терміново. Валерій до неї готувався довго. Спочатку чоловікові видалили обидва рідні органи. Потім зробили всі потрібні обстеження. Для операції підійшла нирка його матері. Коли до пересаджування лишалося два дні, всі плани бідолашного на швидке одужання зруйнувалися.

Валерій Колесник, хворий:

- Ждал операцию. Она была уже решена на пятницу, а в среду моего закордонца заввідділенням арестовали. Та що ж, зараз без почок хожу на гемодиализ, ожидаю.

Ольга Колесник, мати хворого:

- Бажання одне: ми ждемо день на день, що скажуть. Що його освободили чи під заставу, чи під що... Ми колективно писали письмо у МВД.

Поки що Валерієві роблять гемодіаліз: штучно чистять кров, утім, скільки ще чоловік протримається на такій процедурі - невідомо. Звинувачувані лікарі були провідними хірургами. Тепер оперувати нікому. Відділ не працює.

Юрій Полеченко, директор національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

- Пляма на мундирі. Загалом на інститути, дуже важка ситуація зараз в інституті. Тому що таких спеціалістів готують двадцять років... Таких чоловік сім, я рахую, що взагалі п’ять в Україні, які можуть робити високопрофесійну трансплантацію нирки.

Нагадаємо, київським трансплантологам інкримінують торгівлю органами. За кордоном вони пересаджували нирки багатіям. Послугами чорних хірургів користувалися чужоземці: громадяни Ізраїлю та Європи. Донорів організатори бізнесу шукали по всій Україні. Охочих віддати власну нирку вистачало. Правоохоронці вважають, що лікарі були лише частиною брудного підприємництва. Нині шукають їхніх спільників. Вербувати, шукати клієнтів і про все домовлятися двійко хірургів та анестезіолог навряд чи могли.

Костянтин Стогній, радник Міністра внутрішніх справ України:

- Просто этих людей арендовали, и они выезжали в другую страну для проведения операций. Кто добровольно отдаст свой орган? У них просто нужда была. А на нужду можно еще и спровоцировать. А группу входили, наверное, еще и другие. Не думаю, что этими тремя людьми ограничится уголовное дело.

У лікарні за те, щоб трансплантологів покарали. Утім, просять їм замість ув’язнення умовний термін і примусову роботу хірургом.

Юрій Поляченко, директор національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

- Вони порушили закон, вони мають відповідати, але де межа цієї відповідальності? З точки зору медичної етики і моралі різні бувають форми відповідати за свої дії. Якщо він хірург, то він має працювати. Якщо буде якийсь вирок суду, то він має працювати не в тюремній камері, а працювати і спасати життя іншим.

Пацієнти ж просять, щоб лікарів випустили, хоча б до початку судових слухань.