Дільничний інспектор для жителів сіл - незамінний захисник і помічник

Унадилися цигани, обікрали хату, чи то побилися сусіди. У селі всьому зарадить дільничний. Він тут, як супергерой у мегаполісі, залагоджує всі проблеми.

Для місцевих бабусь Сергій - супергерой. Вчора до цієї хати заходили цигани. Бабусі досі шоковані.

Місцева мешканка:

- Як зайшло три циганки, то я думала, мені вже капут. Кажу, ідіть уже, бо, кажу, буду гукать на сина. То вони встали, одна вертається, і як бахне три рази кулаком об одвірок - і пішли.

Цигани в цих землях - не новина. Сергій стареньким ще раз нагадує: не чекати, доки вони у хату зайдуть, щойно з'являться в селі - одразу телефонувати йому особисто.

Сергій Мартинюк, дільничний інспектор:

- Цигани у селі їздили, чи ні?

Щоб з'ясувати, чи не налякали цигани ще когось, Сергій ходить хатами. Добра новина - гості заглядали лише у дві оселі, і поїхали із села. У бабусі Ліди вони теж були.

Місцева мешканка:

- Їздили та щось продавали.

- Якщо їздять цигани по селі, то треба "102" телефонувати. В двір не запускати.

- Та боронь Боже, я їх вопше боюсь. То питають: "Чи мак є, чи коноплі є?"

Інспектор на селі - вирішення не лише кримінальних проблем. Часто він виконує роль мирового судді.

Місцева мешканка:

- Як з сусідкою відносини?

- Та нормально, вже так, ніби нічого.

- А у вас були неприємності з сусідкою?

- Та да.

- І інспектор вам допоміг?

- Ой та допоміг, допоміг.

Одне біда - їхати від райвідділку до цього села довго, а от проблем тут вистачає.

Надія Грицевич, сільський голова с. Пархоменків:

- Це є крадіжки особистого майна, і циганської національності, які заїжджають у село. Це, звичайно, порушення громадського порядку - це різні сімейні такі моменти.

Бути дільничним не всякому до снаги, каже Сергій. Під його крилом з десяток сіл, і кожне потребує нагляду. Витримати такий шалений ритм - непросто, та знайти спільну мову з усіма селянами - ще складніше.

Сергій Мартинюк, дільничний інспектор:

- Ну як, складно?

- Складно, психологічно складно. В кожного свій характер, то треба зрозуміти людину, щоб з нею поспілкуватися.

Окрім цього залишається бажати і кращого фінансового забезпечення. Часто в села Сергій виїжджає своїм коштом. А тому його робота тримається майже на ентузіазмі.

Сергій Мартинюк, дільничний інспектор:

- Звичайно люди дякують, їм приємно. І мені приємно і їм приємно, коли допомагають.