На Волині входить в моду фотополювання

Прощавай, зброє! На Волині впроваджують альтернативу традиційному полюванню. Його гасло - "менше рушниць, більше фототехніки". Ініціатори новації - місцеві лісівники. З їхніх слів, переваг кадру над кулею, щонайменше, дві: жодного травматизму, збільшення популяції звіра.

Надворі ще розвиднюється, а охочих полювати за новою методою шикують десятками. Усі у традиційних мисливських одностроях, але без рушниць, гончих псів і жаги крові. Цілитися у звіра не кулею, а кадром - європейська традиція. Зробити ж її українською намислили нещодавно.

Початок є, тепер справа за розпорядником дійства. Усіх фотомисливців він закликає зійти на вежі. Лісом простують лише загінники. Безперервно кричати, при цьому плескати в долоні чи розмахувати палицею, - їхнє головне завдання.

Від такого галасу тварини одразу зриваються із насиджених місць. Якщо мисливець завчасно не підготував фотоапарата, потім спіймати в кадр фауну волинського лісу - годі.

Сергій, єгер:

- Це облавне полювання, називається. Суть в тому, що загонщики наганяють звіра на номерів. Тут більшість - плямистого оленя, і кабан може ще бути.

А що місцеві ліси багаті такими красенями, переконався не кожен мисливець. Лише шестеро з півсотні встигли побачити Оленя, косулю, зайця. Найбільше поталанило держслужбовцеві з Київщини. В об'єктиві його фотокамери - і зубри, і кабани.

Володимир Гульчак, фотомисливець:

- На мене, так пощастило, що вийшло 13 свиней - це самка і 12 підсвинків, вийшов олень благородний, і вийшло 5 зубрів.

Альтернативне полювання не лише цікаве, а й безпечне, - не втомлюються повторювати його впровадники.

Юрій Корнійчук, інженер лісу:

- Оленя сліди, кабана, козулі - он де, дрібніші.

- А чим відрізняється?

- В кабана більш розлогий, корявий, а в оленя - більш акуратніший, менший.

Цей ліс Юрій знає, як свої п'ять пальців. Він хоча й носить камуфляж, але мисливської зброї до рук не бере принципово. Каже, стріляти заради розваги - не в його правилах. Тому ініціативу полювати візуально - схвалює.

Юрій Корнійчук, інженер лісу:

- Це зберігається популяція звіра. Ми бачимо, діти наші, хай ще внуки побачать, що ми виростили, і чим займались. Це природа - гарно подивитись. Не те, що забив, трофей взяв, а решта? Вже його не відновиш.

Та найбільший клопіт, каже чоловік, не з тими, хто стріляє з ліцензією в кишені, а з тими, хто робить це незаконно. Тобто, з браконьєрами. Якщо й вони поміняють рушниці на фотокамери, певен Юрій, картотека Червонокнижних тварин значно зменшиться.