На Волині через рясні опади почалася повінь
Надворі - зима, а на Волині - мокро. Річки повиходили з берегів і затопили чотириста селянських дворів у п'яти районах області. Під водою - десятки тисяч гектарів озимини. Причина такої аномалії - нестабільна погода та високі ґрунтові води.
Луга, Стир, Прип'ять, Стохід. Щодоби вода в цих річках підіймається на 3-5 сантиметрів. На вулицях деяких поліських сіл без човна - вже ніяк. Помпувальна техніка працює цілодобово, однак пуття від того мало. Швидко відкачати майже 1,5 мільярда кубометрів зайвої води вона не в змозі.
Тетяна, мешканка м. Любешева:
- Наші от ті хати, що починаються, болото топить всі. Хліви, що скраєчку, вже всі потоплені.
- А якось черпаєте, може?
- Так, якось треба з положення виходити.
- Насоси якісь маєте?
- Хто має, а хто - ні. Мусово кожен день виносити - прибуває вода взагалі…
Та куди проти стихії з відрами та черпаками? Любешівщина - географічна низина, тому вода тут стоїть навіть за спекотної погоди. Через це в хатах сиро, а в льохах гниє провізія. Поліщуки сподівалися, що повідь прийде не раніше березня, та підвів аномально теплий грудень: опади снігу та дощу вчетверо перевищили норму.
Іван, мешканець с. Ветлів:
- От в мене корова, кінь стоїть. Зараз це все збираю і піднімаю до балки. Скільки можна. Куди ж я його подіну? Щоби зайшов по воді, але лежав більш-менш на сухому. Ось така комедія.
Посадовці ж кажуть: як боротися - з повінню не знають. Адже вся зона високої води - заповідник державного значення.
Василь Корець, голова Любешівської райдержадміністрації:
- Впирається все у те, що це територія Національного природного парку. Будь-який крок вліво чи вправо, відчуження території чи викопування каналу, будування дамб призводить до значних, копітких процесів.
Схожа ситуація і на Ратнівщині. У тамтешніх Залісах у селянських льохах плаває і бульба, і консервація.
Місцевий житель (відкрив льоха, де повно води):
- Отак я достаю тушонки свої, варення - що мені треба. Картопля ось стоїть - теж підтоплена. І ніхто про нас не подбає.
- А картопля де?
- А во стоїть.
Клопіт не лише з харчами, а й… з мерцями. Через високі ґрунтові води та переповнені талим снігом меліоративні канали, вода підійшла впритул до кладовища. Тепер, бідкається священик, домовину без баласту до двометрової ями не опустиш.
Отець В'ячеслав, настоятель храму с. Заболоття:
- Ми хоронимо людей, і, часто-густо, у воду. І, звичайно, це боляче. Води так раніше не було багато. То як зробили меліорацію - і за радянських часів качали. Були гроші - качали, то вода приходила і уходила. Зараз не качають, качають тільки вночі, коли дешевша електроенергія. А води сюди наступають мільйони кубів, і через це ми топимося.
Коли спаде висока вода на Волині, синоптики сказати не можуть. Радять селянам розчищати меліоративні канали. Якщо зробити цього неможливо, готуватися до тимчасового відселення.