У Миколаєві жінка самостійно відбилася від грабіжника в ліфті
Справжній подвиг здійснила мешканка Миколаївщини: вона відбилася від злодія, що напав у ліфті. Розбійник погрожував ножем, але кмітлива й смілива жінка на практиці довела: безвихідних ситуацій не буває.
Ліфт - місце спалених кнопок, пікантних написів та поцілунків для закоханих. А ще - популярне місце злочину. Особливо для поціновувачів жіночих сумок. Потрапила в пастку грабіжника і Євгенія. Втомлена ввечері йшла з роботи, навіть і не помітила, що за нею "хвіст".
Євгенія, постраждала:
- Пошел за мной, и оказалось так, что он зашел за мной в лифт. Потом я голову опустила, не обратила внимание. Поднимаю - а у меня нож возле шеи.
Та ще й за сумку хапається. Втома жінки змінилася люттю: як воно так, чуже майно відбирати? І якось, каже, спонтанно вийшло, відгамселила нападника.
Євгенія, постраждала:
- Начала сильно сопротивляться и кричать.
Не витримав такої сирени і неласкавої відповіді грабіжник - ноги в руки та й утік. Євгенія ж навпаки, тільки у смак увійшла. Та наздоганяти зловмисника не стала. Викликала міліціянтів.
Олег Маковський, керівник Южноукраїнського МВ міліції:
- Он угрожал ножом женщине, то есть, с применением средств, которые относятся к оружию, соответственно квалификации. Я считаю, что это разбой.
Грабіжника шукали хвилин зо двадцять. Знайшли неподалік гуртожитку. Чоловік заповзято доводив: нічого протизаконного не робив. Проте, чомусь спочатку назвався чужим прізвищем. Та вже у міліційному відділку все з'ясували: це досвідчений лиходій, раніше засуджений за аналогічні злочини.
Олег Маковський, керівник Южноукраїнського МВ міліції:
- Это человек, у которого нет семьи, постоянного места проживания, постоянного места работы, временные заработки, опять же, совершение преступлений.
На тому сорокатрирічний чолов'яга брехати перестав.
Михайло, підозрюваний:
- Я ножичком так - раз, и хотел забрать сумку. По руке меня ударила, оттолкнула.
Вирішив зайти з іншого боку - взяти жалістю.
Михайло, підозрюваний:
- Я сам знаю, что не нормально. Я просто не знал, куда деваться, безвыходное положение. Я был голодный, я выпил бутылку пива, меня угостили, и грамм сто водки.
Свого чолов’яга таки домігся - тепер впродовж кількох років його годуватимуть безкоштовно, щоправда, в буцегарні.
