МНСники провели зі школярами бесіду про небезпеку ігор з вогнем
За статистикою, щосьома пожежа в нашій країні виникає внаслідок пустощів дітей із сірниками. Найчастіше червоного півня пускають на волю молодші школярі та дошкільнята. Вони, як правило, стають і жертвами вогню. Щоби уникнути нещастя, з малечею постійно спілкуються рятувальники. На одній із таких зустрічей побували й наші кореспонденти.
Сергій, другокласник:
- Я колись теж бавився сірниками.
- А чому?
- Мені так закортіло. Я їх запалював.
Таких історій у малих школярів із Київщини - вдосталь. Сьогодні дітям розповідають, як їх уникнути.
Співробітник МНС:
- Той сірник, ті пустощі, які ви можете з ними робить, можуть бути як забавними, веселими, так в одну хвилину і небезпечними для вас.
Саме дитячі пустощі із сірниками призвели до жахливої трагедії, що трапилася півроку тому. Малюк і його старший брат бавилися сірниками у дерев'яному хліві. Як зайнялося - старший вискочив, а малий загинув.
Тетяна Матвіївна, мешканка с. Купелі:
- Видно, спічки були. Він запалив, а там же сіно. Як воно спихнуло. Він вискочив та й кричить: там Саша, там Саша! А як воно зайнялось - так ніхто не міг його забрать звідти.
Школяр-другокласник:
- Треба не бавитись сірниками, не підпалювати у хаті. Не гратися з сірниками, бо сірники можуть привести дуже багато шкоди.
У пані Галини троє шибайголів. Жінка не працює, і все одно за дітьми всюди не встигає.
Галина, мешканка с. Оріховця:
- Малі запалили солому, а вогонь пішов на погріб, і всьо. Спалили погріба вони. Осталися ми вже й без погреба. Ми поясняємо, і все... Але ж… Їм розказуєш, толкуєш, а вони собі своє.
Усе треба робити вчасно, відповідають на це фахівці. Прививати обережне ставлення до вогню треба з першого року життя дитини.
Людмила Шамрай, психолог:
- Набравшись терпения, помогать, активно освоить окружающий мир, рассказывая ему о нем. Может быть, зажечь ту спичку и показать, что она печет, и что это опасно, что это горит.
Олег Нешпор, старший інспектор Сквирського РВ МНС:
- Ніякий викладач. Ніякий пожежник не зможе донести до діток те, що можуть батьки. Тому я дуже прошу батьків, щоб вони, виходячи з домівок, ніколи не залишали на дітей електроприлади, газові прилади, щоби в розмові з дітками наводили приклади жахливої статистики.
Дві тисячі десятого через дитячі пустощі з вогнем на Київщині сталося двадцять три пожежі. У вогні загинуло троє малюків.