На сьогодні в Україні охороняється менше половини музеїв та галерей

Крадуть в Україні не тільки ікони з хат, а й безцінні твори мистецтва з музеїв і галерей. Як охороняють культурні та історичні надбання, та скільки грошей витрачають на їхнє страхування?

Ігор Гречаник до своїх бронзових скульптур ставиться, як до дітей. Тож згадувати, скільки разів його витвори крали, митцеві тяжко. Лише коротко повідомляє: таке було вже разів із десять.

Ігор Гречаник, скульптор:

- Крали в галереях, галерея повертала гроші. Сума, звичайно, була мінімальна, але я на це погоджувався.

Погоджувався, бо краще синиця в руці, ніж журавель у небі. В Європі, каже скульптор, експонувати твори набагато безпечніше.

Ігор Гречаник, скульптор:

- А у нас? Тут нічого не застраховано. Тут лише надія на охорону, що ніхто не винесе під дублянкою мого чарівного скорпіона, чи оцю жіночку.

На охорону покладаються й організатори великого скульптурного салону, який нині триває у Мистецькому Арсеналі в Києві. Цьогоріч сюди привезли бронзові скульптури французького імпресіоніста Едгара Дега.

Марина Борисполець, кореспондент:

- Бронзові скульптури Едгара Дега бережуть, як зіницю ока. Кожна знаходиться під броньованим склом, відеонаглядом та живою охороною.

У тому, що всесвітньовідомі шедеври надійно захищені від будь-яких зазіхань, журналістів запевняють і організатори салону. Крім того, роботи Дега застрахували на чотири мільйони гривень.

Вадим Загребной, голова правління страхової компанії:

- Їх застрахували від пошкодження, від протиправних дій третіх осіб, від вандалізму, від крадіжки, від пошкодження під час переміщення. Від усіх ризиків.

Євген Карась, організатор скульптурного салону:

- И изготовлены кубы специальные, и колпаки из пуленепробиваемого стекла, которые испытывали на прочность. Скульптуры надежно защищены.

Натомість прикрість сталася вже перших годин роботи виставки. Журналіст спіткнувся і зачепив один зі скляних кубів. Оболонка з куленепробивного скла впала з постаменту і чомусь... розбилася. Скульптура опинилася на підлозі. На щастя, витвір Дега не постраждав. Утім, таке ставлення до охорони шедеврів мистецтва в Україні іноді має набагато сумніші наслідки. Як, наприклад, історія з картиною Караваджо. Роботу славетного італійського майстра "Взяття Христа під варту, або поцілунок Юди" викрали з одеського музею два роки тому. Зловмисники вдерлися у вікно на другому поверсі - сигналізації там не було, вирізали полотно з рами й зникли. Картину знайшли лише за два роки.

Анатолій Могильов, міністр внутрішніх справ України:

- Группа действовала на протяжении нескольких лет на территории Украины, и занималась именно кражами квалифицированными, то есть, по предварительной разработке, нападали на помещения, в которых были большие ценности.

Лише після гучного пограбування місто, нарешті, виділило гроші на охорону музейних експонатів. Поставили сучасну сигналізацію, камери спостереження, ґрати на вікнах.

Володимир Островський, директор одеського музею західного і східного мистецтва:

- Сьогодні ми маємо три рубежі охорони, власне, на сьогодні ми їх маємо вже два роки, чекаючи повернення.

Ситуації, коли музеї взагалі лишаються без охорони, для України цілком буденні. Досить згадати жовтень дві тисячі дев'ятого. Тоді майже тиждень київські мистецькі скарбниці стояли беззахисними, адже міська влада заборгувала Державній службі охорони майже 4 мільйони гривень. Нині з-понад восьми сотень українських музеїв, галерей та історико-культурних заповідників міліціянти оберігають менше половини, деякі ж взагалі без нагляду професіоналів. Тож не дивно, що кожного року правоохоронці фіксують десятки зазіхань на культурні та історичні цінності.