У столиці в підземному переході вкрали три десятки водостічних решіток

У Києві обікрали підземний перехід. Злочинці забрали три десятки чавунних водостічних грат. Суму збитків комунальники вже підрахували - близько тридцяти тисяч гривень.

Марина Бориcполець, кореспондент:

- Ходіння по такому переходу схоже на ходіння по мінному полю, треба бути вкрай обережною, аби випадково не втрапити в яму и не скалічитись.

Цей небезпечний тунель у Солом'янському районі столиці на вулиці Борщагівській. Уночі з нього кудись зникло три десятки водостічних грат.

Галина, мешканка м. Києва:

- Дірка така - дідусь йшов з паличкою сліпий. Так я його перевела. Страхіття це називається! Що у нас в країні твориться! Не можуть дати лад цим переходам.

Кирило, мешканець м. Києва:

- Немножко опасно, потому что когда идешь в двенадцать часов вечера, не очень хочется оказаться на метровой глубине.

За кілька діб дірки в переході прикрили дерев'яними щитами. Та вони - доволі сумнівний засіб безпеки, бо хитаються і прогинаються. У міліції кажуть, за фактом крадіжки грат порушили кримінальну справу, й навіть затримали вже двох підозрюваних.

Ірина Біба, помічниця керівника Солом'янського РУ міліції. м. Києва:

- Це люди підпадають під статтю кримінального кодексу України, і там є до трьох років ув’язнення. Якщо це група людей, то це вже до п’яти років.

У Київавтодорі, на балансі якого переходи, кажуть: треба злодіїв карати суворіше.

Василь Мельниченко, головний інженер КП Київавтодор:

- Я вообще маю таку думку, що викрадення решіток - воно повинно бути не просто як кримінальна справа, пов’язана з розкраданням, а це як замах на життя людини.

Головний інженер Київавтодору запевняє: викрадення грат на Борщагівський - наймасштабніше за всі роки існування підприємства. Зазвичай їх знімають по двоє-троє, а тут - десятками. Та й поодинокі крадіжки даються взнаки. Щороку підприємство через ласих до металу злодюг зазнає збитків на тисячі гривень.

Василь Мельниченко, головний інженер КП Київавтодор:

- Статистику з 2005 року ми ведемо, вона сягає до півмільйона гривень, чотириста сорок, 468 - 2007 рік, і у нас уже 117 тисяч збитків, спричинених за перший квартал 2011.

Законодавство забороняє брати на брухт люки, церковне начиння, історико-меморіальні вироби. Працівники приймальних пунктів запевняють: із законом дружать.

Анатолій Петренко, працівник пункту приймання брухту:

- Старі кастрюлі, крани, тазіки, миски, чашки старі, бабусі оце таке до мене несуть, шоб прожити. Дивіться, у нас все, що заборонено - написано, вся наглядна агітація: дорожні решітки, люки.

Працівники пунктів кажуть: аби здати вкрадене, злочинці розбивають чавунні люки і грати на шматки. Кілограм такого металу коштує п'ять гривень. Щоб злодії не забирали комунальної власності, вигадали накривки із "запобіжною" системою.

Василь Мельниченко, головний інженер КП "Київавтодор":

- Даний виріб передбачає наявність двох ключів, які закривають кришку люка. Крім того, є механізм, який защемляє кришку, і дана кришка відкривається. Відкривши даже люк, ви кришку не знімете.

Окрім того, чавунні грати заміняють полімерними: вони якості не гіршої, а ось крадіям із них жодного виторгу. Ними й мають намір обладнати перехід на Борщагівській. Та в Києві ще тисячі чавунних люків і грат. У Київавтодорі кажуть: лише тих, що на їхньому балансі цього року вкрали вже понад дві сотні.