На Київщині дружина через 2 тижні після весілля зарізала свого чоловіка
Коротка сімейна ідилія - і чоловік на цвинтарі. На Київщині дружина за два тижні після розпису в РАГСі спровадила коханого на той світ. Причину знає Олексій Бельський, який повернувся з місця трагедії.
В Андрія було насичене й бурхливе життя. За п’ятдесят років устиг кілька разів на зоні побувати, позбутися наркотичної залежності та відчути ласку багатьох жінок. Останню, сорокарічну Єлизавету, знайшов у Криму. Звідти привіз до рідного села, й невдовзі побралися.
Валентина, колишня дружина загиблого:
- Я думала, він буде жить у цій хаті, цю ж жінку привіз. Вона така, дивлюся, скромна. Ну, віталася завжди, но з нами в контакт не входила - ми з нею не розмовляли.
Розкішне життя в селі Розкішному тривало рівно два тижні, й розбилося об спільно випиту пляшку оковитої. Нетверезий чоловік дав ляпаса дружині й пішов спати. Дружина не пробачила.
Олександр Христевич, заступник керівника Ставищенського РВ міліції:
- Вона, будучі обурена на нього, за допомогою ножа нанесла удар в шию. Після цього він піднявся, перебіг в дальню кімнату, саму дальню при вході, і там впав, і вже на місці тому відбулася його смерть.
Жінка влучила в сонну артерію, й чоловік швидко стікав кров’ю. Єлизавета ж спокійно сиділа при столі, спостерігала за його стражданнями та пила оковиту.
Валентина, колишня дружина загиблого:
- Голова отут о знаходилась, кров сюди стікала, тіло лежало по діагоналі до двері. Ногами туда, головою сюда.
Олександр Христевич, заступник керівника Ставищенського РВ міліції:
- Вона, будучі у стані алкогольного сп’яніння, сиділа в цій кімнаті, вела себе неадекватно, що трапилось - не могла зрозуміть.
У другій половині будинку мешкала колишня дружина Андрія. Коли увечері вона зайшла на подвір'я, нетвереза Єлизавета покликала на допомогу. Попросила перенести чоловіка на ліжко.
Валентина, колишня дружина загиблого:
- Вона взяла так його за руку, ну, так, щоб піднять. Я підійшла ближче - думаю, хоч п'яний, ну, щоб на кровать його могла положить. Я подойшла ближче, нагнулася, дивлюсь - під ним калюжа крові. Я кажу до неї: "А хто це таке зробив?" Каже: "Я не знаю".
Роман Шамрай, в.о. керівника Ставищенського РВ міліції:
- Довгий час вела себе неадекватно, вину не визнавала. Але проведеними з нею оперативних міроприємств, працювали з нею оперативні працівники, вину свою визнала, розповіла все як було насправді.
Пояснити причину свого вчинку затримана так і не змогла. Каже, горілка винна. Коли хильне, втрачає розум.
