На Київщині розгорнулося протистояння мецената і селищної влади навколо спортивного клубу

Закордонний меценат - проти української селищної влади. Таке протистояння розгорнулося на Київщині. Ігор Луцков уклав чимало грошей у рідне село, щоб діти могли безкоштовно займатися мистецтвом і спортом. Тепер у Пісківці побоюються, що майбутнє доброї справи - під питанням, адже втрутилися місцеві чиновники.

Василь Петришин, тренер з вільної боротьби:

- В мене є такі ребята, які хоть щас виставляй. Боряться прекрасно. Це Семенов, Фелоніч, Фоменко, Заріцька - женщина у нас, девочка.

Василь Іванович не натішиться своїми вихованцями. Мріє про міжнародне визнання. Та нині сумнівається в такій перспективі. Мовляв, сільська влада може позбавити єдиного тренувального майданчика. Спортсменам пропонують знайти інше місце для занять.

Василь Петришин, тренер з вільної боротьби:

- Да немає тут іншого місця, нема місця. Це їхнє. Ребят питаю - вони самі не в собі. Куди нам іти?

Антон, мешканець с. Пісківки:

- Мені тут подобається. Як для мене, боротьба - це підходящий спорт, мені так здається.

Місцеві розповідають: цей клуб тривалий час був у аварійному стані. Грошей на ремонт у районі не знайшли. Звернулися до земляка Ігоря Луцкова, що шістнадцять років тому переїхав за кордон. Про батьківщину чоловік не забув, і тепер допомагає місцевій молоді вести здоровий спосіб життя. За чотири роки вклав у рідне село майже вісімсот тисяч доларів.

Ігор Луцков, меценат:

- Мною було відремонтовано стадіон, який був. Було добудовано двоповерхове приміщення при стадіоні, де ми маємо роздягальні і маємо на другому поверсі тренерську і зал важкої атлетики. Чотири тренери працюють по футболу, 2 по пауерліфтінгу, тренер з вільної боротьби. Зараз відкривається школа боксу, приїде тренер з Запоріжжя і дві вчительки малювання і вишивання.

Разом зі стадіонним комплексом меценат погодився відреставрувати ще й будинок культури. Але за однієї умови - в актовій залі має бути секція вільної боротьби, а також два мистецькі гуртки для дівчат. Утім, після ремонту в селищної влади різко виникла потреба в раніше занедбаному будинкові культури.

Ігор Луцков, меценат:

- Наша голова і завклуба хочуть мати свої плани на це: базар. Завклуб хоче мати дискотеки. Бо це - прибуткові, це 10 грн з дитини, у клуб заходить, мінімум 150 дітей. Порахуйте: два вихідних - це 4,5 тисячі на тиждень. Звернулася до мене, щоби позичити у мене 200 000 грн. на те, щоб відкрити більярдну у нашому селі. Я відмовив їй, вона почала по всіх фронтах наступати.

Журналісти "Свідка" вирішили отримати пояснення від селищної голови. Та у приймальний день з нею вдалося поговорити тільки телефоном. Чиновниця запевнила: гроші просила на ремонт ще одного клубу.

Надія Стеценко, голова пісківської селищної ради, (телефоном):

- У нас є клуб "Лісхозівський". Він не пригодний стоїть і валиться. У нас там дуже багато фольклору, гуртків, немає діткам, де займатися. Якщо він хоче зробити спортивний комплекс у Пісківці, нехай забирає цей для спорткомплексу.

Разом із тим, голова завважила журналістам: вже відремонтований будинок культури - у власності громади, тож ніхто не має права вказувати, що там має бути.

Надія Стеценко, голова пісківської селищної ради, телефоном:

- Тобто, клуб "Сокіл" там, і буде продовжувати займатися. Ну, як це так? Це ж наші діти. Як це він не буде займатися.

Чиновниця хвилюється, що місцевий хор не має де виступати. От вона й просить борців потіснитися заради співаків. Та люди не розуміють: чому саме це приміщення?

Сергій Півень, працівник пісківської селищної ради:

- Недалеко від клуба, 200 метрів, знаходиться чудова сучасна школа, яка на початку року була здана в експлуатацію, де є актовий зал. Є гімназія з чудовим залом. Це два різні кутки селища. Вони можуть повністю охопити все населення.

Із турботою влади добре знайомий двадцятитрирічний Денис. Імідж селища він відстоював на змаганнях із пауерліфтингу. Як дістав травму, чиновники пообіцяли допомогти, але про героя швидко забули.

Денис, мешканець с. Пісківки:

- Був на змаганнях від селищної ради, травмував руку. Зараз матеріальну допомогу 2 місяць ніяк не можуть дати. Гроші позичив на операцію. Віддавати треба.

Мешканці села вважають, що чиновники займаються не тими справами. Замість того, щоб самим зробити щось корисне.

Ольга Ерьоменко, мешканка с Пісківки:

- Чому в нас цілодобово біля школи продають алкоголь? Надія Антонівна каже: "Так вирішив виконком". Контролюватии неможливо. Наше селище завалене наркотою. Чому до цього ніхто не має діла? Теж мовчання. Чому в нас діє підпільний гральний клуб з автоматами?

Завдяки ж зусиллям Ігоря Луцкова близько двохсот пісківців регулярно займаються спортом. Молодь сюди їде із сусідніх сіл. Адже поки що це - чи не єдине місце, де спорт безкоштовний.