Співробітники КДБ розповіли про перші дні аварії на ЧАЕС
Вони - чи не єдині, хто в перші дні аварії на ЧАЕС не одягали респіраторів і захисних костюмів. Вони оберігали перших осіб Радянського Союзу в Чорнобилі. Та попри серйозну підготовку, вони, як і решта, виявилися безсилими перед радіацією. Перші дні трагедії очима співробітників дев'ятки КДБ.
Дев'ята служба КДБ - аналог нинішнього управління держохорони. Та попри близькість до перших осіб, для кадебістів аварія на ЧАЕС стала несподіванкою - як і пересічні громадяни, вони дізналися про трагедію лише згодом.
В'ячеслав Онуфрієв, співробітник 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- Первая информация прошла слушком таким небольшим накануне 1 мая. Я не могу сказать, кто скрывал, во всяком случае наша служба прямо оповещена не была и мы все работали в полном объеме.
На відміну від свого колеги Євген Головня про лихо дізнався особисто. В арсеналі технічних засобів охоронці мають пристрій на кшталт лічильника Гейгера. Під час підготовки до параду прилад почав зашкалювали.
Євген Головня, співробітник 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- Но тоді різницю між тим, що було перед цим, ми використовували, і тим, коли це було на перше травня. Ми були в 4 ранку і відчули цю різницю.
- А де це було?
- На Хрещатику.
Одними з найперших про аварію дізналися керівники дев'ятки. Нині зізнаються - розмови про це забороняли.
Володимир Никитюк, перший заступник керівника 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- То, що це була страшна звістка, про це ніхто не говорив, просто потрібно було догадуватися, були получені дані із своїх джерел, ми не могли ні з ким ділитися, я знав, що це дуже серйозно.
У перші дні аварії державні охоронці вирушили до епіцентру аварії. Вони мали убезпечити маршрут і місця перебування поважних делегацій. Водночас розуміли, що перебування в зоні небезпечне. Та попри це вони чи не єдині, кому не видавали респіраторів та захисних костюмів.
Євген Головня, співробітник 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- Люди були в халатах, шапочках, респіраторах, а ми були в костюмах, галстуках, туфельках.
Костянтин Пироженко, співробітник 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- Нам не давали запобіжників і даже ще раз виїжав, і потім ще, я не знаю, скільки ми отримали. Але той костюм, в якому я був 2-го числа, довелося його закопати в целофановому пакеті.
- А де закопали?
- На Оболоні під озером.
Оперативники пригадують - паніки не було. Це тому, що не всі ліквідатори усвідомлювали силу безконтрольного атому.
В'ячеслав Онуфрієв, співробітник 9-ї служби КДБ України 1986 року:
- Молодые ребята, солдаты, которых привезли в Чернобыль, до пояса разделись - солнечный день, был ветер, шел от станции. Разделись, загорали. На все увещевания не делать этого относились весьма.
Свою дозу опромінення тоді отримали і співробітники Комітету держбезпеки. Та про шкоду здоров`ю чоловіки воліють не говорити. Щороку ветерани державної охорони України приїздять на ЧАЕС вшанувати ліквідаторів. Кажуть, як і всі тоді, вони просто виконували свою роботу.