Передачі до в'язниці - різні погляди на одне питання
Невеселі будні людей, що перебувають у місцях позбавлення волі, покликані розважити передачі з іншого боку грат. Книжки та харчі, улюблені побутові речі рідні й близькі ув'язнених щедро несуть до виправних закладів. Утім, потрапляє до адресатів не все.
Валентина Петрівна вже півроку серед постійних відвідувачів СІЗО. Раз на тиждень вона носить сюди передачі для ув'язненої тут близької людини. Жінка скаржиться - пропускають не все.
Валентина Петрівна, мати ув'язненої:
- Сгущеное молоко нельзя, консервы в железных банках. Домашней пищи нельзя. Допустим, пирожки, не с мясом, скоропортящимся, а даже с повидлом.
Олександр Доробалюк, керівник Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області:
- Існує перелік речей, яких передача засудженим суворо заборонена. Це звичайно засоби мобільного звязку, спиртні напої, наркотичні засоби, колючо-ріжучі предмети, зброя і все, що повязане з нею.
Не пропускають за грати нині й деякі харчі. У домашній випічці, ковбасах та консервах засудженим можуть передати наркотики. А це вже кримінал.
Олександр Доробалюк, керівник Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області:
- Догляд вмісту передачі, яка передається, проводиться в обов'язковій присутності особи, яка її передає. Якщо вилучається співробітниками щось заборонене - викликаються співробітники міліції, поняті, документується все належним чином.
Та попри численні перестороги й заборони рідні і близькі засуджених демонструють неабияку фантазію. Зі слів правоохоронців, серед вилученого на передавальних пунктах найбільше мобільних телефонів.
- Бачите - заточують ложку, вирізають отвір, вкладають сюди предмет заборонений. Те ж саме стосується і карт. А це - нехитрий такий прилад, називається підставка для квітів. Як ми бачимо, вони роблять ось такі схованки і потім маскують все це під підставку.
Предмети побуту, книжки, ба - навіть речі особистої гігієни за бажання можуть стати надійними схованками.
- Взуття само по собі не заборонено, та, як ми бачимо, тут теж є пустоти. Сюди вони вкладають заборонені предмети. Це можуть бути і наркотичні засоби, шприц, і навіть мобільний телефон.
А ось у колишнього засудженого Костянтина своя думка щодо заборон на тюремні передачі. Каже, на зоні під Полтавою міг легко отримати все, що хотів. І не від родичів.
Костянтин, колишній ув'язнений:
- Якби дуже сильно хотів, я б міг це вирішити без питань. Це заборонено, але є в нас люди, які на цьому роблять бізнес. Якщо занести якусь наркотичну речовину. Оплачується безпосередньо доставка і за дозу, яка буде принесена. За окрему плату.
Зі слів тюряжника з чотирирічним стажем, заборонені законом речі в багатьох виправних закладах є елементами вигідного бізнесу.
Костянтин, колишній ув'язнений:
- Це робиться безпосередньо працівниками пенітенціарної служби. Це може бути той же контрольор - любий із прапорщиків, сержантів. В основному вони цим займаються. Хтось заносить і продає, і опять же з кимось ділиться, на шось очі закриває.
За перегляд норм і правил обмежень на зоні й вітчизняні правозахисники. Кажуть - що менше заборон, то менше спокус до різноманітних зловживань.
Богдан Хмельницький, правозахисник:
- В нормальных демократических странах человек может пользоваться интернетом, может обучаться, звонить кому угодно. Он просто ограничен в свободе. У нас у человека забирают все.
