На Київщині колишній чоловік присвоїв квартиру дружини
Вірити нікому не можна, навіть найближчим людям. У цьому переконалася мешканка Київщини. Вона і досі не може відвоювати своє житло у чоловіка, який забрав усі документи на помешкання.
Менше року вони були разом. Від спільного життя - дитина й купа проблем. Лариса розповідає - її квартиру у Броварах продавали, коли ще не розлучилися. Тоді її ще коханий чоловік допомагав. На виручені кошти придбали помешкання у воєнному містечку в селі Семиполках.
Лариса Артеменко, постраждала:
- Но эту квартиру он оформил на свою маму. А нас потом поставил перед фактом, что якобы, так как она пенсионерка, там все в заявлениях у меня указано, и работает где-то при горадминистрации, процент какой-то низкий. В этих квартирных делах я не знаю, но какой-то процент там при покупке платится ниже пенсионерам, или что.
Та коли сім'я розпалася, усі документи на квартиру лишилися у чоловіка. Віддавати папери колишній і не думав, телефонні дзвінки ігнорував.
Олег Пантась, директор комунального підприємства:
- Дана сім'я стала заложниками от такої, будемо прямо казати - афери. Дані родичі відмовилися надавати їй документи, що ця квартира була куплена на її кошти.
Без документів та прописки жінка, двоє її дітей та онук будь-якої миті можуть опинитися на вулиці.
Олег Пантась, директор комунального підприємства:
- Дана сім'я проживає, проживає без всяких прав на дану жилплощу. Значить, в любий час власник квартири її може виселити з цієї квартири.
Відсутність прописки неабияк дошкуляє. Старша донька - Ганна - не може влаштуватися на роботу.
Ганна Білоус, мешканка с. Семиполків:
- Все сразу смотрят на прописку. А где вы живете? Вы оттуда выписаны, а де вы щас находитесь? Вас на роботу никто не возьмет. Я вообще касиром по магазинам, а там работа с деньгами, соответственно, надо, чтобы была прописка, чтобы они знали, куда можна, если что вдруг, обращатся. Это не обьяснить.
- Квартира є, однак жити у ній неможливо. Після того, як ЖЕК відключив газ, варити дітям їсти ні на чому.
Жінка з дев'ятирічним сином перебралася до тітки у Київ. Тут зможуть пожити до осені, коли малому треба йти до школи. Лариса боїться опинитися на вулиці. Каже, в інтернеті бачила оголошення про продаж свого житла. Ми зателефонували до її колишнього чоловіка, однак той одразу поклав трубку. Поговорити вдалося з його мамою, на яку і оформлена горезвісна квартира. Та заспокоює - ніякої афери.
Валентина Іванівна, власниця квартири:
- Зараз просто дві недільки треба почекати, бо Лариса дзвонила. Я їй сказала, що я даю на тебе, як то воно називається, господи боже, ну в нотаріуса завіряється, довєрєнность, щоб ти зробила дарствєнну на сина Женю, тобто мого внука, і на Анну, свою дочку, і все.
Однак Лариса вже нікому не вірить. Тож наскільки щирі слова її колишньої свекрухи, покаже час.