Мешканці луцького гуртожитку десяту зиму мріють про тепло

Комунальний клопіт у Луцьку. Десяту зиму поспіль мешканці одного з гуртожитків мерзнуть у своїх кімнатах. Через неналежне теплопостачання люди ніяк не позбудуться бронхітів, а від грибка на стелі просто задихаються. Навіть у неморозну погоду температура тут заледве 10 градусів.

ЦьомУ будинку на вулиці Ландау за півсотні років. Він - у власності місцевого цукрового заводу. Люди вчасно платять за комунальні послуги по 300 гривень, утім вигод від того обмаль. Батареї заледве теплі, гарячої води немає роками.

Михайло Корнійчук, мешканець гуртожитку:

- Ви знаєте, що ми не маємо де помитися? Ми миємося у туалеті. Нагріваємо воду на плитці, беремо її з миски - і так миємося.  Але ж ми платимо за все!  

У будинку від комунальної сваволі страждає півсотні людей. Через сирість і низьку температуру лущаться стіни, гниють вікна, а в кімнатах тхне цвіллю. Мешканці хворіють. 

Світлана Редчич, мешканка гуртожитку:

- Я во кашляю, бо бронхіт маю. Вже хронічний бронхіт. Це від тої сирості. Всі стіни сирі. 

Кого звинувачувати - заручники смороду й бурульок достеменно не знають. Просять журналістів Свідка з'ясувати ситуацію в керівництва цукрового заводу. Там на інтерв'ю погоджуються, але поточнюють: гуртожиток у власності підприємства, проте опалює його не воно. А комунальна фірма Луцьктепло. 

Володимир Костик, заступник голови правління приватного акціонерного товариства:

- В них є ліміти на витрати газу. Ви знаєте, скільки зараз коштує газ. Ви, якщо живете в Луцьку, бачите, яка температура і у вашій квартирі. І як вона міняється. Вони навіть аналізують по Інтернету погодні умови і зменшують за день-два температуру у системі.

Поліетилен на вікна, обігрівачі під ноги, одягнутим у ліжко - так люди рятуються від осінньо-зимового холоду вже багато років. Комунальники ж дивуються: опалюють добре, а через що клопіт - не доберуть.

Іван, працівник комунального підприємства:

- Ми тепло даємо. Йдуть атмосфери. Там рядом дома, які є, то вони не жаліються. По тій самій стороні, а ті чогось жаліються.

Через що клопіт - нам пояснив колишній комунальник. Виявляється - застаріла система тепломережі.

Матвій Веремійчик, колишній працівник комунальних служб:

- Кінцева траса. Там на поселку йде сотка труба, а у нас іде сороковка -п'ятдесятка, не більше. Кинути сюди тих двісті метрів хоча би вісімдесятку трубу, і воно все зміниться.

- А що для цього потрібно?

- Щоби Луцьктепло у бюджет заложив.

Та на цей рік у бюджеті підприємства - дірка. Тож про тепло в оселях люди вже й не мріють.