В Україні необхідно налагодити утилізацію ламп та батарейок
Майже сім тисяч тон спрацьованих електричних батарейок щороку потрапляє на смітники України. Пальчикові й грубі, круглі й квадратні домашні помічники перетворюються там на смертельних ворогів.
Здається, енергія цієї іграшки - безмежна. Та закони природи невблаганні: суперкорова танцюватиме доти, доки вистачить заряду батарейки.
- Користуюся. У тєлєвізор, у часи.
- А коли сідають, куди ви їх діваєте?
- Викидаємо.
- А куди?
- У мусор.
- У меня дома куча такая, а куда? Нету у нас, куда их складывать и сдавать.
За статистикою, щороку на вітчизняні звалища потрапляє майже сім тисяч тон спрацьованих електричних батарейок. А ось там колишні домашні помічники перетворюються на смертельно небезпечного ворога.
Володимир Борейко, еколог:
- Огромное количество различных тяжелых металлов и солей тяжелых металлов. По-любому прогниет оболочка, проржавеет, и они войдут в природу, они попадут обязательно в подземные воды, а подземные воды не контролиоруемы. Они сегодня здесь, а завтра уже в колодце. Я уже не говорю, что отравляется та же земля.
Киянка Настя про небезпеку дізналася з Інтернету. Там знайшла й адресу, де в столиці приймають використані батарейки. Не минуло й кількох тижнів, як до екологічного волонтерства долучився весь її будинок.
Анастасія Шевченко, волонтерка:
- Я взяла баклажку от детской водички, обрезала ее и поставила в подъезде. Сюда кидают разные батарейки, крупные, мелкие. Есть подтекшие. Но в принципе, если их правильно упаковать в полиэтилен, то их можно отправлять на переработку.
- Это уголок приема батареек и лампочек. Вот это вчера молодой человек принес. Вот смотрите, какие всевозможные лампы. Большая часть ламп вот такого белого цвета, холодного цвета - это лампы ртутные.
А це місце, куди звозять спрацьовані електричні відходи Настя та ще кількадесят столичних волонтерів. Екоприбиральники скаржаться - більшість киян скептично ставиться до їхньої активності. Мовляв, який резон здавати батарейки? За це ж ніхто не платить.
Володимир Діденко, керівник громадської організації:
- Кто-то везет один градусник. Вот один вчера привез 4 энергосберегающие лампочки и 21 кг батареек. В батарейках - никель, кадмий, марганец, свинец, ртуть.
Заклик столичних борців до боротьби за чисте довкілля підхопили і в реґіонах. У Черкасах навіть створили спеціальну муніципальну програму.
Станіслав, представник екологічної компанії м. Черкас:
- Горсовет выступил с инициативой провести акцию сбора у населения лампочек отработанных и батареек. Ездит машина, четко с 8 до 6 вечера, она стоит с перерывом на обед. Порядка 8 тысяч люминесцентных ламп мы собрали и 200-литровую бочку батареек.
Та навіть коли електричні відходи зібрані й упаковані, знешкоджують їх не одразу. В Україні переробляє спрацьовані батарейки лише одне підприємство. Воно у Львові. Технологія поки далека від світової. Та утилізатори не журяться. Кажуть: процес вдосконалять, коли збільшаться обсяги сировини. Поки мають дві тони на рік.
Тарас Когут, директор підприємства з утилізації електротехнічних відходів:
- Сама переробка полягає в тому, що батарейки розділяються на компоненти. З яких вони складаються. Ми виділяємо цинк, виділяємо марганець. Графіт. Самі по собі метали або їх суміші самі по собі є товарним продуктом для металургії і для виробництва добрив.
А поки тут старанно вивчають європейський досвід. У старому світі утилізують спрацьовані батарейки майже чотири десятки підприємств. А визнаною лідеркою є Бельгія, в якій переробляють 50% використаних елементів живлення.
