На Житомирщині реконструювали минулі бої

Справжній запеклий бій між загарбниками й захисниками рідної землі розгорнувся поблизу села Ворсівки на Житомирщині. На початку 1941-го, а потім у 43-му там гинули тисячі людей. До Дня перемоги відтворили ті страшні події історико-військові клуби.

Лише вчора вони святкували на випускних вечорах, а вже вранці голос Левитана закликав іти в бій. Саме так розпочалося театралізоване дійство в урочищі Карачкун. У небі - авіація, на землі - німецький танк, фашисти наступають, а радянські вояки в окопах обороняються. Все це лише за сотню метрів від тих місць, де 1943-го тисячами гинули солдати. Під враженням від побаченого діти, дорослі й навіть ветерани.

Володимир Мороз, ветеран Великої вітчизняної війни:

- А щось схоже ви сьогодні бачили, те, що відбувалося, було таке під час війни?

- Да, да полевые действия. Исключительно так были.

Адам Тушинський, ветеран Великої вітчизняної війни:

- Так, як наші пішли, а потом німець в контратаку пішов. Потом драпали. І не раз і не два.

Запеклий бій завершився перемогою над окупантами. Усі охочі змогли оглянути техніку, озброєння і сфотографуватися з солдатами в одностроях.

Олександр Райковський, кореспондент:

- Це нині з людьми у німецькій формі можна спокійно потриматися за руку і привітатися. А тоді у далекому 41 і 43 роках люди гинули і захищали рідну землю.

Учасники реконструкції кажуть - про ту страшну війну потрібно розповідати.

Павло, учасник реконструкції бою:

- Забывают то, что победа далась большим трудом. Наша задача показать, чтобы люди увидели, как это было. Как далась победа. Каким был противник. Хорошо экипирован и подготовлен.

А поряд у селі Ворсівці, де ховали загиблих учасників тих подій, відкрили реконструйований меморіал. Там захоронено 603-є воїнів.

Лариса Черненко, мешканка с. Ворсівки:

- Оце дорога йде. І по обидві сторони їх складали. З одної сторони наших, з другої фашистських. І їх було дуже багато.

Микола Прокопенко, мешканець с. Ворсівки:

- Біля місяця тут точились бої. Були такі дні, що село переходило з рук у руки.   

З восьми сотень мешканців Ворсівки на фронт пішли більше третини, а з них повернулася лише половина.