Без вини винний, або чого варті наші конституційні права

Кара без злочину. Майже рік пробув за гратами 30-річний киянин за кривавий напад, якого не скоїв. Коли ж справедливість таки перемогла - спробував було покарати винних. І одразу ж відчув, як забезпечують гарантовані Конституцією його права.

Тридцятирічного Миколу розбудив вранішній телефоний дзвінок. На іншому кінці дроту був місцевий дільничний.

Микола, постраждалий:

- Попросил, чтоб я пришел к нему в ЖЕК. Там какая то формальность. Я пришел, поздоровался с участковым и со всех сторон налетели сотрудники милиции. Сбили с ног меня, скрутили.

Міліційний воронок привіз Миколу акурат до місцевого райвідділку. Вже там ошелешений чоловік почув про себе таке, що аж чуб наїжився.

Микола, постраждалий:

- Говорили, что я совершал грабежи, разбойные нападения. И совершил покушение на убийство человека.

Ані протести, ані вмовляння підозрюваному не допомогли. Вже за кілька годин він опинився в СІЗО. Там пробув рік.

Сергій Костира, адвокат:

- Якобы он нанес удар в грудную клетку ножом и через год следствия потерпевший по делу опознал моего подзащитного. В деле находится пять свидетельских показаний о том, что в вечер совершения преступления человек находился совершенно в другом месте.

Доводити власну невинність Миколі довелося не на одному судовому засіданні. Жаданий виправдувальний вирок Феміди чоловік зустрів майже цілком сивим.

Ольга, дружина постраждалого:

- Мама его инсульт получила. Я ходила к ней в больницу постоянно, все были на нервах. Постоянные судебные заседания были, все плохо.

Сергій Костира, адвокат:

- Cледователю было нужно сфабриковать дело. Поскольку он ранее имел приводы в милицию, просто взять вину на себя, для того, чтобы сделать показатель. А мой подзащитный не согласился на это.

Поспілкуватися з Миколиним кривдником журналістам не вдалося. Днями ж долею постраждалого нарешті зацікавилася прокуратура.

Сергій Ходоківський, слідчий прокуратури Деснянського району м. Києва:

- Відомості, зазначені в даному зверненні, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопрушення, передбаченого ст 372 ч 2 - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинувачееням у тяжкому злочині зі створенням штучних доказів, або інших фальсифікацій.

За порушення Закону слідчому тепер загрожує п'ять років позбавлення волі. Проте крапку в цій сумні історії ставити ще зарано.

Микола, постраждалий:

- Милиция сказала - то, что я вышел - это их недоработка. По-любому они меня посадят. Следователь давал слово офицера в присутствии своих сотрудников. Я очень переживаю из-за этого. Буду идти домой, а мне подкинут патроны или еще что-то. Как он говорил - сразу тебя хлопнем с понятыми. Поэтому дома вынужденно не живу.

На думку фахівців, випадок із Миколою для вітчизняного правосуддя досить типовий. Мовляв, колишні тюряжники часто опиняються не в тому місці і не в той час. Бо добрі кандидати на роль цапа-відбувайла.

Богдан Хмельницький, правозахисник:

- Работникам милиции очень просто подойти к человеку, который уже отбывал наказание, который социально был нестабильным. Они к нему подходят, к нему проще подкинуть какие-то наркотики, закрыть его. Когда идет суд, всегда подымается вопрос - он же ж ранее судимый!

Тож чи покарають винних і як складеться подальша доля героя нашого сюжету - покаже час. А за перебігом подій уважно стежитиме програма "Свідок".