Допоможіть піднятися на ноги
Допоможіть урятувати чоловіка! 59-річний Володимир Ложечников тяжко захворів - у нього паралізоване все тіло, рухається тільки голова. Лікарі кажуть - зарадити можна. Втім, на це потрібно багато часу і грошей.
Таким Володимир Миколайович Ложечников був у травні. А такий він - зараз. 59-річного чоловіка скосила тяжка хвороба. Спершу почали німіти кінцівки. За кілька тижнів - паралізувало. Нині недужий рухає лише головою. Навіть дихати самостійно не може. Володимир Миколайович вже понад місяць у реанімації, до пацієнта нікого не пускають.
Людмила Ложечникова, дружина хворого:
- Он лежит с 27 августа в реанимации, сейчас он находится на искуственной вентиляции легких, питается через зонд.
Діагноз недужого вимовити тяжко.
Юрій Ковальчук, лікар-реаніматолог Київської обласної лікарні:
- Диагноз, который установлен пациенту докторами-неврологами: хронический миелополирадикулоневрит по типу Иема-Барре, течение по типу ландрии. Заболевание, по которому поражается периферическая нервная система, нарушаются двигательные функции, то есть человек полностью обездвижен до шеи.
Таке захворювання має лише одна людина на 200 тисяч. Що його спричинило - невідомо. Медики кажуть: вилікувати Володимира Миколайовича можна. Та на це потрібно багато часу.
Людмила Ложечникова, дружина хворого:
- Нужны хорошие лекарства дорогостоящие, они делают все возможное, вплоть до года восстановления. Для этого у нас ушли все сбережения, для поддержания, для покупки лекарств, ежедневно от тысячи до полторы.
Людмила Миколаївна - завідувачка дитячого садка в селі Долині на Київщині. Щодня після роботи їздить до чоловіка в Київ у лікарню, сподівається зайти до палати й побачити чоловіка. Жінка каже: він лише фізично немічний. А розумово - такий, як і був. Володимир Миколайович, розповідає дружина, все життя багато працював. Він добрий господар і хороший батько. Подружжя виховало двох дітей.
Людмила Ложечникова, дружина хворого:
- Он очень жизнерадостный человек, трудяга, работает он в институте пчеловодства. У нас ещё нет внуков, надеется, чтоб обязательно нянчили внуков. Я работаю в детском саду, он всегда, когди приходит, приносит детям мелкие подарки, они всегда ждут.
Рідні не знають, скільки ще чоловікові доведеться пролежати в лікарні. А грошей у них вже немає. Адже щодня витрачають тисячі на препарати. Тому близькі звертаються до всіх, хто може допомогти хворому одужати.
Людмила Ложечникова, дружина хворого:
- Я прошу, у кого есть возможность, помочь моему мужу, я вам буду очень благодарна и он тоже. Он надееться побороть эту страшную болезнь.
Счет в ПриватБанке:
5167 9823 0150 4376
Ложечникова Людмила Николаевна, жена
телефон 098 275 15 00
