Проблеми з перевезенням собак у транспорті

Місія не здійсненна: перевезти домашніх улюбленців громадським транспортом. Надто вередливі щодо тварин водії маршруток і таксі. У цьому на власні очі переконалися кореспонденти Свідка. Вони намагалися доправити чималих собак наземними засобами в Києві.

Ірина - щаслива господиня півдесятка собак. Різних порід і розмірів.

- На каждого животного у меня есть ветпаспорт, зарегистрированы в центре идентификации тварин.

Утім, із жодним годованцем жінка не може проїхати у громадському транспорті. Водії просто не беруть. Надто в маршрутки і таксі.

Ірина Шульженко, власниця собак:

- Мотивируют тем, что попачкать могут животное салон, бояться, вдруг после нас будет ехать человек с аллергией на шерсть.

"Свідок" рушає з'ясовувати - чи й справді перевезти тварину громадським транспортом - велика проблема. Це наша героїня - чотирирічна Єва, породи філа-бразильєра. Йдемо з нею у тролейбус. Жодного негативу. Кондукторка, приміром, собаки навіть не помітила.

- За собаку платити треба?

- За яку собаку? Ладно, я їх люблю, хай їдуть. Красивая, бачьте, як гарно себе веде. кончено - воспитанная, правда.

Без претензій до тварини й пасажири. На Єву просто не зважають. Проїхалися ми й міською маршруткою. Щоправда, водій змусив за собаку заплатити.

- В наморднике можно. А собачка хороший какой!

- За собаку треба платити?

- А  як же!

І тут пасажири від сусіда в захваті. 

- Маська, ты такой хороший!

Гірше в міжміських маршрутках. З'ясували це за допомоги вівчарки Герба. Пустити пса в автобус Ірпінь-Київ водій відмовився.

- Рядом.

- Куда вы з собакою идете?

- Здрасьте, в автобус. 

- С собакою? 

- А что, запрещено?

- Конечно!

Утім, коли побачив камеру телеканалу НТН, свою позицію пояснив точніше:

В'ячеслав, водій маршрутки:

- А что начальство ваше говорит?

- Я ще з таким не стикався ни разу.

- Ніколи не перевозили?

- Скільки роблю - ні разу.

А ось його колега не відмовив. Лише з однією вимогою.

- Он гарчать ни на кого не будет. Он добрый, намордник есть, документы есть.

- Хорошо, договорились. садитесь. Мне главное, чтобы люди не жаловались. 

- А если будут жаловаться?

- Я вас высажу.

Та пасажири зазвичай не проти. 

- Я собак люблю - если она в наморднике и не представляет угрозы - я не против.

Реакція людей доброзичлива, бо собака вихований - каже кінолог. Пса треба соціалізовувати - закон вимагає.

Микола Лехнович, кінолог:

- Приучение к наморднику - обязательно, без этого могут оштрафовать.

Чхати на вихованість собак хотіла більшість столичних таксистів. Ми продовжуємо експеримент, тепер викликаємо авто однієї з відомих компаній.

- Животное с вами. За животное доплата 10 грн, то есть тариф будет 35 грн - ожидайте смс.

Машини не відрядили. Нам телефонують ще раз.

- Какая собака?

- Велика собака.

- Будет 15 грн тариф, вам нужна машина-универсал, другой машины вы не найдете, плюс 20 грн.

Наш час очікування вже 15 хвилин. Ірина - в розпачі.

- Если ехать в клинику и собака плохо чувствует себя, за это время она просто умрет.

Врешті приїжджає авто. Не універсал, як обіцяли.

- 10-ка отказалась, я Деу Ланос, да.

- И за скільки повезете?

- За 60 повезу.

Побачивши собаку, водій просто зник. 

- Собака в самом деле большая, я хотел посмотреть на нее.

- Гарна спокійна собака, у нас є покривало.

- Ну смотрите, куда мы влезем.

Такі дії водіїв голова профспілки таксистів України називає самоправством. Каже - більшість компаній на ринку працює нелегально, тож впливати на їхню діяльність - годі. Утім, невдовзі пообіцяв це виправити.

Василь Попик, голова Асоціації профспілок таксистів України:

- Мы сейчас пишем новый закон, мы его упустили, наверное таки надо прописать правило перевозки животных, в зависимости, например, от их веса. То, что это сейчас не прописано в правилах - это большое упущение.

Юристи додають - господарі мають право перевозити домашніх тварин у будь-якому транспорті.

Олександр Калюжний, юрист:

- Если собака крупная, по установленным правилам в любых городах - намордник и поводок, если это маленькая, до 8 кг, то спецконтейнер, клетка и тд.

За собаку платять, як за багаж. Якщо ж водій відмовляє - скаржіться. Керівництву перевізника, або й організації, яка видає ліцензії на транспортування. Утім, поки господарі воліють знайти поступливого водія, аніж витрачати сили й час на марне обстоювання прав чотирилапих.