Львівські мауглі сумують за батьками
Вже четвертий місяць відбуває покарання батько сумнозвісних львівських дітей-мауглі. Суд першої інстанції визнав Любомира Кучумова винним у недбальстві та позбавив волі на два роки. На думку медиків і соціальних працівників, таке рішення Феміди - не на користь хлопчикам. Відтоді, як до них у лікарню не приходить чоловік, в обидвох почалися депресивні розлади.
Оці кадри минулого літа шокували громадськість - соціальна служба з правоохоронцями відібрала в батьків двох дітей. П'ятирічний Юрчик і чотирнадцятирічний Любомир роками не виходили надвір - цілодобово лежали нерухомо у брудному лахмітті. Хлопчики не розмовляють, у них немає навиків самообслуговування. Згодом дорослих показово покарали. Мати зараз у психіатричній клініці - на примусовому лікуванні. Батько - у в'язниці. Чоловік зізнається - весь час думає про дітей.
Любомир Кучумов, батько дітей:
- На даний момент іспитую велике душевне переживання, от, тому що ну і усвідомлюю свою провину також перед ними, і, звичайно, постійно думаю за них.
Юрко й Любомир вже півроку в дитячому відділенні психлікарні. Медики з етичних міркувань не дозволяють їх знімати та фотографувати.
- Любчику, та не плакай, я ж нічого не роблю. Любчик, Любчик.
Під час перебування в медзакладі хлопчики навчилися ходити зі сторонньою допомогою. Молодший вже їсть з пляшечки. Та коли дітей припинив відвідувати батько - все зійшло нанівець, скаржаться лікарі. Хлопці в депресії - від туги за рідними.
Оксана Лемішко, завідувачка відділу Львівської психіатричної лікарні:
- Коли соціальний працівник, який супроводжує родин,у приносила фотографію, особливо Юрчик тулив їх до себе і просто цілував. Тобто розглядав. А Любчик напевно так само впізнавав, тому що оживлявся - в нього отакий специфічний спосіб реагування, він починає дуже часто дихати, так ніби переживаючи.
Медики та соціальні працівники виклали свої міркування в заявах до апеляційного суду, який розглядав касаційну скаргу Любомира Кучумова. Проте там вироку не змінили. Батько ж не втрачає оптимізму - він мріє про те, як вийде на волю і щасливо заживе з дружиною й дітьми.
Любомир Кучумов, батько дітей:
- Ну, відбуду покарання, приїду до дітей, до дружини. Звичайно, тоді буду ними опікуватися надалі. Буду старатися, щоб мене відновили в батьківський правах.
