Душевні рани героїв Майдану

Загоєння ран душевних - питання на часі для більшості протестувальників. Стреси, психози та навіть панічні атаки - це наслідки протистоянь людей з силовиками. Чи можна забути бійню і не травмувати психіки - поради експертів.

Це хлопці з Вінницької сотні. Усі на Майдані від початку - вже майже три місяці. Брали участь у протистояннях з Беркутом. Хоча кожному з них немає й 20-ти.

Василь, протестувальник:

- Та не, нормально - пролечився в госпіталі 4 дня, виписали, знову - тут.

- Що було?

- Огнестрельное ранение в області грудної клітки, і цей - контузія правої легені, нормально, в общем.

Запевняють - психіка не постраждала. Мають хіба що легкий стрес - каже  19-річний Олександр.

Олександр, протестувальник:

- Ходити плакати? Ну що вже зробиш, я вже просто наплакався, коли хоронили побратима Максима з Вінниці, я прийшов, привіз респіратор весь такий прокопчений звідси, з Києва, я пустив сльозу. Чоловіки не плачуть.

Хоча потім хлопці зізнаються - дошкуляє жах.

Владислав, протестувальник:

- Сняться сни погані - що тут ще розказувати? Особливі моменти погані, сні ті - жорстокі, найжахливіше - коли на руках помирали люди, це саме жахливе, 5 чоловік, і четверо у мене біля плеча зняли, я взагалі не знаю, як я живий хожу.

Утім, на декотрих мітинґувальниках події останнього тижня позначилися тяжче. Лікарі кажуть про випадки реактивних психозів.

Лікар медичного штабу Майдану:

- Небезпека - вони втрачають орієнтацію, не розуміють, в чому річ, стають агресивними, не допускають до себе, важко умовити, тривожні ефекти, не можуть пристосуватися до тих умов, коли вже тишина.

Хворі не бажають спілкуватися з лікарями, навіть ідентифікувати себе відмовляються. І гірше їм стає не тільки на душі, а й фізично.

Ірина, лікар медичного штабу Майдану:

- Мы говорили, что вот парень лежит, у него руки-ноги отнялись, он не хочет сообщать, потому что у него беременная жена, он боится, чтоб никак ее не беспокоить, мы его в клинику отправили, ну не дай бог что может случиться! Предынсультное состояние, а мы даже не знаем, как его домой отправить, только имя знаем.

Тож лікарі б'ють на сполох! Багатьом бійцям, які брали участь або бачили події останнього тижня, ба навіть попередні атаки Беркуту, потрібна допомога психологів.

Ірина, лікар медичного штабу Майдану:

- Если человек не получает психологической разрядки, у него накапливается гормон стресса в организме и естественно поднимается реакция, давление, такое предынсультное состояние, гипертонические кризы.

Нині для майданівців відкрито шість пунктів психологічної допомоги. Тут підтверджують - звернення людей дійсно змінилися. Якщо раніше питали головно про любов та стосунки, впродовж бойовищ готові були померти. А нині просто не знають - як жити.

Алевтина Шевченко, психолог:

- Це був стан гострого стресу, панічна атака - трохи інше, але вони попереду. Посттравматичний синдром - це гра уяви.

Вони чекають на всіх охочих. Нагадують - консультація анонімна. Головне - розібратися. 

- Розібратися - що зі мною, чому мені так погано, що мене мучить отак?

Дають поради, як подолати поствоєнний синдром, і старші товариші майданівців - люди, які пройшли війну в Афганістані.

Вадим Марченко, голова спілки ветеранів Афганістану Оболонського району м. Києва:

- Самые яркие впечатления мои - это когда я возвращался домой, самые яркие, маму встретил, близких, я думаю, что у них это будут не меньше яркие впечатления - как встречать будут земляки, а земляки их видят героями, и только так.

Також кажуть - хоч і банально, але лікує й час. Це вони знають з власного досвіду.