Скандал навколо "Доступного житла"
Дешева рибка та гірка юшка. Що це народне прислів'я правильне - на власному досвіді переконалися кілька сотень киян. Люди взяли участь у державній програмі "Доступне житло", а тепер можуть опинитися на вулиці.
- Це в нас кухня майбутня.
Простора кухня, велика вітальня та дитяча кімната. Усе помістилося на омріяних кадратних метрах. Одне лихо - ця нерухомість жінці не належить, хоча й заплатила за неї. А все через державну програму, що привабила молоду сім'ю пільговими 30 відсотками від вартості. Задля придбання дешевого житла родину змусили покласти сімдесятивідстотковий внесок до банку.
Ганна, постраждала:
- Ми дізналися, що банк не виплачує наші кошти, які ми внесли, й не перераховує на забудовника. Банк каже, що через великий відтік депозитних коштів вони зараз не взмозі перераховувати наші кошти.
Що її родина може опинитися просто неба - стало для жінки справжнім шоком.
Ганна, постраждала:
- Але ж ми знаємо, що наші рахунки - це була цільова програма, вони не мали права використовувати ці кошти. Ми можемо залишитися і без квартири, і без грошей, і самі в боргах.
З інтернету Ганна дізналася, що таких, як вона, у столиці - сотні. Постраждалі від державних щедрот швидко зорганізувалися і прийшли до можновладців.
Іван, постраждалий:
- Люди вносили суми: якщо однокімнатна квартира - це в районі 350-400 тис, двокімнатна - 600-700 тис, трикімнатна в районі мільйона. Це громадянин налічними зібрав ці кошти - взяв кредит, одолжив у сусідів, у родичів, і віддав у банк. У мене безпосередньо зависає 180 тис гривень.
У Кабінеті Міністрів людей вислухали. І спрямували до Національного банку. От тільки там до них ніхто не вийшов.
- У нас будинок здається у грудні місяці, а багатьом уже будівельна компанія пред'являє претезії, що будинки готові. Але у зв'язку з тим, що кошти не внесені, компанія каже - раз така ситауація, ми ваші квартири продамо.
Після невдалої спроби домогтися правди у владних коридорах вкладники подалися до банку-боржника. Та тут на них теж не чекали.
- Ну что говорят?
- Не хотят к нам выходить, вот и все.
Лиш після втручання журналістів Свідка представник фінустанови таки постав перед народом.
- Банк продовжує праціювати зі своїми клієнтами, в тому числі і з вами. Ми ні від кого не ховаємось. Будемо виплачувати біля 50 тисяч гривень. У перший день ми не змогли фізично це зробити.
Коли за таких темпів виплат на рахунки людей повернуть майже 15 мільонів гривень, невідомо. Та ще й забудовник підганяє - мовляв, часу на придбання жител обмаль.
Ігор Кравченко, керівник департаменту будівельної компанії:
- Навіть без фінансування будемо робити все, щоби готовність була. Але гроші очікуємо. Тому що заборгованість достатньо висока.
Що ж робити в такій ситуації постраждалим, Свідок запитав у правознавців.
Сергіій Костира, правознавець:
- Зловживаючи довірою, змусили особу передати грошові кошти третій особі, яка фактично розпорядилася ними нецільовим шляхом і використала на свій росзсуд. Фактично це карний злочин, передбачений ст 191. ч 5 - розкрадання у особливо великих розмірах, а дії особи, яка направила пайовиків саме в той банк - це перевищення владних повноважень.
Тож вкладникам радять негайно писати заяви до прокуратури. Мовляв, лише тоді придбані ними оселі забудовник нікому не продасть. А ще - всіма можливими способами тиснути на банк-боржник.
Максим Шкуро, депутат Київради:
- Нужно сделать элементарную вещь - приравнять эти деньги к депозитам. Либо признать их депозитами, либо другим законодательным актом прировнять их к депозитам. Тогда автоматически решается вопрос форс-мажоров. Сейчас мы обратимся к Верховному Совету, чтобы запустить этот вопрос по страхованию от форсмажора. Потому что банк любой может лопнуть.
Коли у справу втрутилися журналісти, фінустанова пообіцяла повернути левову частку заборгованого вже 20 травня.