У відпустку з зони АТО приїхали тернопільські правоохоронці
Тернопіль зустрічає своїх героїв! Із зони АТО в межах щомісячної ротації повернулися 45 місцевих правоохоронців і півсотні добровольців спецбатальйону міліції Тернопіль.
Квіти, кульки, святкове вбрання. Рідні готуються вітати своїх відважних чоловіків. Автобус із військовими зупиняється. Першими реагують діти.
- Тату, татечку!
Палкі обійми і сльози щастя. Вдома тихо й мирно. Та волю емоціям армійці дають лише на кілька хвилин. Стоять струнко й бадьоро, наче й не втомилися. Утім, зізнаються - шлях додому був тяжкий.
Руслан Балик, заступник керівника УМВС України в Тернопільській області:
- Три доби не спавши, бо було дуже важко вивести людей з Попасної, де на даний час, не зважаючи на політичні домовленості, в нічній час ідуть обстріли.
Повернулися цілі і повним складом. Щиро дякують землякам. Пишаються небайдужими українцями. Завдяки їм були ситі, вдягнуті й захищені.
Руслан Балик, заступник керівника УМВС України в Тернопільській області:
- Також з нами їздило зараз два буси волонтерів, також відвезли багато провізії, і форменим одягом забезпечили, і засобами індивідуального захисту. В основному уся ця допомога надходить від наших людей.
Під канонади запеклих боїв, які точилися лише за кілька кілометрів від них, хлопці пильнували транспорту на блокпостах - перевіряли автівки, документи, регулювали рух.
Казимир Попіль, командир зведеного загону УМВС України в Тернопільській області:
- Бійці загону несли службу фактично на передовій, на відстані 5 км від Первомайська, де проходили бойові дії. Службу несли на блокпостах. Службу несли на належному рівні. Втрат серед особового складу не допущено.
Андрій повернувся зі Сходу з бойовим товаришем - маленьким котеням. Чотирилапого друга назвав Попасна - на честь міста, де служив.
Андрій Мацьо, оперуповноважений УБОЗ у Тернопільській області:
- Коли ми перебували в місті Попасна Лугаської області, до нас прийшов кошак. Коли я його прикликав, він прибіг і по штанці виліз мені на плече. І так з того часу я почав його годувати, і він почав жити з нами.
Під час обстрілів тварина ховалася в кишені куртки, але від хазяїна - ні лапою. Вірність, дружба й допомога. Їх пізнати можна лише на війні, кажуть армійці. Тут незнайомець стає вірним товаришем, а той, хто десятиліттями називав себе "старшим братом" - справжнім ворогом.
Володимир Катрук, командир спецбатальйону патрульної служби:
- На мою думку, перемир'я з їхнього боку дуже хитке. В таких масштабах, що з двох боків припинити вогонь... Я вам скажу правду, ми приїхали на блокпост, і нам сказали, що дві години тому їх обстріляли.
Місяць відпочинку і спілкування з рідними. А потім знову - на передову! Не полишає тільки сором - зізнаються хлопці - що поїхали від товаришів-бійців.
Андрій Мацьо, оперуповноважений УБОЗ у Тернопільській області:
- Так з ними здружився, що дивлячись в їхні очі, не хотілося звідти їхати, їх залишати, і, чесно кажучи, перед собою є якась така вина, що не доробили ми ще своєї роботи.
Усі 95-ро за першої ж можливості готові знову повернутися на Схід.
