Мужня кримчанка стала командиром "Гепарду" у Вінниці
Проміняла високі підбори на берці. Відмовилася від власного бізнесу, а все - заради захисту власної родини та України. Після анексії Криму мешканка півострова Лідія Лосєва змушена була переселитися на Вінничину і вже там вирішила цілком змінити життя. Нині жінка несе варту у спецпідрозділі Гепард, і в її підпорядкуванні 12 мужніх чоловіків.
За фахом вона бухгалтерка-економіст. У Криму мала успішний бізнес, але після загарбання півострова зрозуміла - не тільки працювати, а й жити там не зможе. Від російського громадянства Лідія відмовилася, тож спакувала речі, забрала дітей і вирушила на материкову Україну. Жінка твердить: через патріотизм втратила більшість друзів.
Лідія Лосєва, переселенка з Криму:
- Мне очень тяжело туда ездить. Плохо там для меня все. По причине - у меня там родители. Но меня там никто не воспринимает как друга, как куму.
Переселенка з родиною обрала за нове місце мешкання Вінницю. Саме тут 32-річна Лідія й згадала давню мрію - стати правоохоронницею. Тож швидко опанувала бойові мистецтва і навчилася влучно стріляти.
Лідія Лосєва, переселенка з Криму:
- В первый раз я начала стрелять в Виннице, и первый раз я взяла не ружье, а пистолет у меня был, пневматический, потом боевой, ну помповое ружье для меня тяжело, а винтовка - ну это мое, и мое достижение - это где-то с 60 примерно метров я сбила сигарету. Мне очень нравится. Это мое.
Нині жінка - командир загону спецпідрозділу "Гепард", бійці якого патрулюють місто. У її підпорядкуванні 25 чоловіків. Каже, головна запорука успішної роботи - бути принциповою й не поступатися у фаховості.
Лідія Лосєва, переселенка з Криму:
- Они знают. Те, которые со мной уже проработали 2-3 месяца - они знают, что я покладистая, что я могу сказать : Ребята, да… Я пойду на уступки. Но если я знаю, что этот человек пойдет на уступки и мне. Если нет - то этот человек со мной просто работать не будет.
Мужністю та відвагою Лідії Лосевої пишаються і колеги, і керівництво.
Дмитро Гирич, співробітник спецпідрозділу Гепард:
- В роботі побачив, що жінка, вона нам не уступає. І на затриманнях, і бойові іскуства в неї в нормі.
Василь Мельник, командир спецпідрозділу Гепард:
- В ході роботи відібрали ми людей - було чотири чоловіка на цю посаду. Але в ході роботи більше зарекомендувала себе Лідія. Ми проводимо навчання по рукопашному бою, по стрільбі, і сумлінно відносилася, зарекомендувала себе хорошо. Вот вона і являється командиром.
Вона вже звикла, що замість підборів і гламурних суконь у неї однострій і берці. Не дивуються й рідні люди.
Лідія Лосєва, переселенка з Криму:
- У нас ребенок встает, мама кормит, мама собираеться, мама одела форму - мама уже не мама. Мама уже все, мама уже на работе. Действительно, форма меняет человека.
- Я бы хотела стать как мама: сильной, смелой.
Саме на службі Лідія зустріла своє кохання. Тепер молодята шукають собі будинок. Проте, мужня жінка не втрачає надії колись повернутися в рідний Крим, і за умови, що він буде українським.
