Переселенці - складності працевлаштування
Понад 100 тисяч людей вибралися з охопленого бойовими діями Донбасу. Покинувши все, вимушені переселенці їдуть хто куди, здебільшого навмання. На новому місці шукають передусім житло та роботу. Чи легко це зробити у столиці?
Тікаючи від війни, переселенці кидають на Донбасі все. Нове місце для багатьох стає справжнім випробуванням. Одна з найперших і найскладніших проблем - працевлаштування. Вікторія вже кілька місяців шукає роботу у столиці, та все марно.
Вікторія, переселенка:
- Я уже 2 месяца как приехала из Луганска в Киев. Работу ищу каждый день. Уже зарегистрировалась на всех возможных сайтах, перезванивают. Но всех в основном интересует киевская прописка, которой у меня, к сожалению, нет.
У Київському міському центру зайнятості кажуть: допомагають усім, хто звертається. Проте не всім до вподоби наявні пропозиції. У столиці переселенці жадають значно більших зарплат.
Олександр Ганієв, керівник відділу Київського міського центру зайнятості:
- Майже півроку ми працюємо з переселенцями, різні є ситуації. Є люди, які бажають знайти будь-яку роботу, тому що така ситуація у людей. Є люди такі, які перебирають, та робота їм не підходить, та робота їм не подобаєтся, і таке інше. З чого я хочу зробити висновок, що людина, яка хоче знайти роботу, вона її обов'язково за нашою допомогою знайде.
Чим можуть, утікачам від війни намагаються допомогти й рекрутингові компанії. Микола, директор однієї з таких фірм, каже - за свої послуги, навіть платні, від переселенців не беруть. Чоловік на собі відчув, що таке бути біженцем. Кілька років тому мусив покинути рідну Вірменію.
Микола Овсеп'ян, директор рекрутингової компанії:
- Мы помогаем женщинам найти работу: гувернантки, няни, домработницы, сиделки, бухгалтера, менеджеры по продажам. Особенно последнее время мы начали помогать с региона Луганска и Донбаса. Мы помогаем найти им эту работу, это у нас в приоритете.
Складно приїхати в нове місто та почати все з чистого аркуша, але можливо. Головне - не опускати рук. Йти до центрів зайнятості, брати адреси роботодавців, шукати через знайомих і газетні оголошення. Стукати в двері, і вам обов'язково відчинять.
