Українці долучаються до буккросингу

Для когось це захоплення, для когось - можливість познайомитися з різними людьми, а ще знайти цікаву книжку чи поділитися нею. Одним словом - Буккросинг.

Тетяна Стець, кореспондентка:

- Всесвітній рух "вільних" книг - це так званий Буккросинг. Прочиташи книгу, людина залишає її у будь-якому громадському місці, для цього підійде навіть лавочка у парку. Натомість бере нову, теж кимось залишену. Для України буккросинг явище не нове. Тож прихильники мандрівної літератури окупували не лише бібліотеки та кафе, але і вулицю.

Такі бокси просто неба - одна з найновіших фішок в Україні.

Олена Зубкова, керівник проекту "Вільна бібліотека":

- Конечно, есть очень большое разнообразие электронных всяких гаджетов, но все-таки живая книга - это все-таки живая книга.

В Україні безкоштовний обмін книжками з'явився десять років тому. Зі спеціальних сайтів в Інтернеті.

Владислав Зайко, співзасновник буккросингу в Україні:

- Если у вас есть книги, которые вам уже не нужны, и вы хотите ими поделиттся, необходимо в эту книгу вклеит код, который вы можете получить на сайте, и потом оставить книгу, очень желательно, на соотведствующих полках буккроссинга.

Залишати улюблену книжку на лавці, під деревом чи у громадському транспорті, як це заведено в Америці й Європі, в Україні все ж необачно. Далеко не всі тутешні мешканці знають про таке явище, як буккросинг, і просто забирають знайдене додому. Тому активісти руху вигадали "безпечні полиці".

Катерина Федоренко, директор мережі книгарень:

- На цих полицях можна знайти будь-яку літературу. Буває і Гарі Поттер, і книги сучасних авторів, там Жадана або Роздобудька, можуть бути якісь штуки по вивченню мов.

За роки в таких полиць з'явилися постійні шанувальники.

Анастасія, студентка:

- Регулярно пользуюсь таким. Бывает, попадаются очень интересные, редкие экземпляры.

Чимала "вільна бібліотека" в ось цьому кафе. Асортимент власники добирали на власний смак. І стежать, щоб обмін був адекватний.

Анастасія, менеджер кафе:

- Якщо ви бачите на книжці наклеєчку, то тоді можна брати її на обмін, але вони повинні бути в одному жанрі і рік видання 5 років плюс-мінус від цієї книжки.

Нині, за підрахунками активістів руху, за місяць у столиці в середньому обмінюються сотнею книжок. Загалом запевняють, буккросинг в Україні прижився. Але для розвитку нині час не той.