Ми пам'ятаємо - Майдан

Кривава зима 2014-го. 77 людей загинули, майже вісім сотень дістали травм. І це в мирний час, просто в центрі Києва. Про героїв Революції гідності, Небесну сотню та перебіг розслідування подій на Майдані.

З 16 січня ситуація на Майдані загострилася. Це день, коли депутати 7-го скликання ухвалили так звані диктаторські закони. Більшість обмежували свободу, гарантовану Конституцією. Тисячі українців вийшли на протест. Підтягли в центр Києва й правоохоронців, з'явилася важка техніка, зброя. Вони пробують розігнати мирний натовп. 22-го січня на Майдані - перша смерть. Від куль невідомого бійця помирає Сергій Нігоян, мешканець Дніпропетровщини.

Тоді ж сповіщають про смерть білоруса Михайла Жизневського, в лікарні помирають ще двоє. А в лісосмузі неподалік Києва знаходять тіло активіста Юрія Вербицького зі слідами катувань.

- Смерть настала від переохолодження, це перше, і друге, ті тілесні ушкодження.

Утім, розв'язка протистояння настає майже через місяць. 18-го лютого в дотичних до урядового кварталу вулицях стається кривава бійня правоохоронців і титушків з активістами. Чимало людей дістали травм, два десятки вбиті. Зокрема, й з вогнепальної зброї. Далі був початок антитерористичної операції. Вночі горить будинок Профспілок з людьми. А зранку 20-го лютого - найстрашніше.

Ці кадри довго залишаться в пам'яті тих, хто вижив. Правоохоронці вже не просто з пневматичними рушницями й світло-шумовими гранатами, працюють снайпери. Вони стріляють у озброєних палицями й дерев'яними щитами активістів.

Тоді вбито понад півсотні людей, в кілька разів більше поранених. Напруження зростає. Та вже наступного дня влада відводить спецпризначенців від кордонів Майдану. Більшість панівної верхівки тікає. Нове керівництво обіцяє покарати винуватих у смертях Небесної сотні.

Першу прес-конференцію очільники МВС, СБУ й Генпрокуратури скликають на початку квітня. Кажуть про розташування снайперів, схеми залучення титушків і перші затримання. Донині мало що змінилося.

Павло Дикань, адвокат:

- Нажаль, суттєвих зрушень немає, нажаль. До суду притягнуті лише другорядні особи. З таких відомих злочинів до суду було передано вбивство Вербицького - і там другорядна особа, тому що всі втекли.

Втік фактично з-під варти керівник спецроти Беркут - Дмитро Садовник - який керував бійцями 20-го лютого. За ґратами залишаються двоє його підлеглих. Слідчі виправдовуються - їм не вистачає матеріалів.

Віталій Свірепов, заступник керівника управління Генеральної прокуратури України:

- З ідентифікацією зброї є певні проблеми, пов'язані з вивезенням зброї і знищенням документації колишнім керівництвом ГУ МВС і спецроти Беркут.

Проте, захисники загиблих на Майдані впевнені - правоохоронці мало стараються.

Павло Дикань, адвокат:

- Не ведеться, з моєї точки зору, робота зі свідками, з правоохоронною системою, з тими людьми, які могли дати свідчення стосовно обставин, в нас було задіяно в часи Майдану близько 15 тисяч правоохоронців в усі події, які відбувалися, я не вірю, що серед них немає чесних людей, які могли б сказати - я бачив це.

Правники покладають надію на Міжнародний кримінальний суд. Документи до його офісу вже надіслали. Якщо вони визнають події на Майдані злочином проти людства, а також впевняться, що українські слідчі вичерпалися в розслідуванні цієї справи, їхні прокурори долучаться до пошуку винних. Чи бути цьому - стане відомо вже в січні 2015-го.