У монастирі гризня через собак
Люди гризуться, а тваринам біда. Семеро знаних чи не в усьому світі службових собак перед загрозою голодної смерті. Їхню господарку вигнали з монастиря, де вони мешкають. Забрати псів жінка не може - просто немає куди. Чому іменитим тваринам та їхній не менш відомій власниці відмовляють у прихистку?
- Дархан, Даша, солнышко мое...
Так нині заслужений кінолог України Ніна Леонідівна спілкується зі своїми вихованцями. За цим парканом разом зі своїми іменитими товаришами алабай Дархан. Він нещодавно врятував сусіднє підприємство від пограбування.
Володимир, працівник підприємства:
- Вынести им не удалось, не успели они, той Дарханчик, видно, помешал. Да мы с ним знакомы, беленький такой медвежонок.
У Святоблаговіщенському монастирі, що під Києвом, Ніна Леонідівна з вихованцями мешкають від осені 2013 року. З тутешнім ігуменом уклали усну угоду - собаки охоронятимуть територію, за це він жінці, її сину та тваринам надасть житло. Однак тривала така співпраця недовго. Кінолог розповідає - минулої зими, коли почала щиро підтримувати Майдан, у монастирі ставлення до неї змінилось.
Ніна Антонова, кінолог:
- Может быть, и не совпадала позиция, то, что я за Украину, может быть, я стала не нужна здесь, начали на меня плести, наговаривать и все остальное. Под любым предлогом меня хотят просто выгнать.
У самому монастирі спілкуватись з журналістами спочатку не хотіли.
- Будет благословление - будем разговаривать.
Однак згодом настоятель таки вийшов і пояснив. Нібито Ніну Леонідівну прихистив лише на кілька місяців, натомість живе в келії вона вже понад рік. І не надто поважає місцеві звичаї.
Отець Варлаам, ігумен Святоблаговіщенського монастиря:
- Виходить серед монастиря в трусах, курить серед монастиря, діжурних матюкає такими матюками, шо навіть біля пивнушки таких не почуєте. Хай шукає собі квартиру і з Богом на всі чотири сторони.
Самої ж жінки до монастиря вже не пускають. Вона живе на Трухановому острові разом з переселенцями. Та від осені минулого року оббиває пороги Київради та правоохоронних органів, адже була координатором кінологічної службс МВС України. Просить виділити клапоть землі з невеликою хатиною, на якому облаштує вольєри для собак та продовжить їх дресирувати.
Ніна Антонова, кінолог:
- Здесь сказали сейчас: ждите - рассмотрят заявление в очередной раз и напишут. Ждать некогда, то, что сын и собаки находятся в заложниках, отрезали свет, отрезали воду, им батюшка сегодня сказал, что он их выгонит, если сын выйдет за территорию монастыря за хлебом, назад его не пускают, они обречены на голодную смерть. Спасите наши души, нам некуда деться.
Вони затримували рецидивістів та грабіжників, урятували не одне людське життя. Та нині самі опинилися заручниками непорозуміння братів старших, а значить, напевне, розумніших. І саме від небайдужості і мудрості людей ці щирі чотирилапі помічники і друзі чекають вирішення своєї собачої долі.