Нові традиції відзначання Дня перемоги

Без параду військової техніки та з новим символом. Цьогоріч ушановувати пам'ять загиблих та дякувати ветеранам Україна буде не так, як раніше.

Листочок за листочком майстриня творить новий символ 9 травня. Саме її квіти минулого року дали початок новим українським традиціям відзначення Дня перемоги у другій світовій війні.

Аліна Дзюба, майстриня:

- От саме такі маки минулого року чиновники вперше одягли на церемонію вшанування жертв пам'яті війни.

Червоний мак - це символ, яким європейці та американці поминають загиблих у всіх війнах, починаючи з першої світової. Однак український мак пам'яті - це не калька з закордонних традицій, каже майстриня. Він має свою історію та символізм.

Аліна Дзюба, майстриня:

- Наприклад, українки, які втратили своїх чоловіків у війні, вони вишивали на сорочках, рушниках саме маки, з такою чорною серединкою, які символізували память про загиблу рідну людину.

Цього року червоний мак став уже офіційним символом Дня перемоги в Україні. Змінити символіку змусила війна на Сході.

Олексій Власов, боєць Національної гвардії:

- Георгиевская ленточка для нас - как для быка красный цвет. Сейчас ее носит наш враг.

Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті:

- Очевидно, що після цих подій цей символ уже в українців не може асоціюватися з чимось іншим, як з терористами. Через це стала потреба у появі нового символу, який би засвідчив про нашу повагу і увагу до тих всіх, хто загинув у другій світовій війні.

Вшановувати загиблих та дякувати живим ветеранам за перемогу цьогоріч і в майбутньому українці будуть два дні. 8-го травня, коли Європа відзначає перемогу над нацизмом, в Україні віднині офіційний День пам'яті та примирення, а 9-го - уже традиційний День перемоги. Відтепер без параду військової техніки.

Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті:

- Ми намагаємось якось трохи відмовитися від радянських нот такого надмірного тріумфу в цих відзначеннях, радянських нот, які призвели до того, що День перемоги був перетворений в культ війни, поширення культу війни. Ми більш говоримо в першу чергу про тих людей, які загинули, згадуємо тих, які залишилися живими, ми дякуємо їм за те, що врятували Україну від одного з тоталітарних режимів - нацистського.

Відмовляємось від радянських традицій, однак не від радянської класики. Український режисер Віталій Малахов до Дня перемоги поставив відому п'єсу "Вічно живі". Вистава про складні відносини не на фронті, а в тилу, написана під час війни, у 43-му. Твір митець спробував максимально наблизити до нашої ситуації.

Віталій Малахов, режисер:

- А вот что происходит в тылу - я очень неплохо знаю, тем более что в пьесе это среда интеллигенции, это музыканты, врачи, и я с ними общаюсь и слышу, о чем они говорят. На удивление тексты удивительно похожи на те тексты, которые писал Розов, просто удивительно.

Історія життя героїв п'єси бійцям, які прийшли на виставу, здалася дуже реалістичною і сучасною.

Сергій, боєць Національної гвардії:

- Тоже было такое, только провожали именно знакомые, друзья в зону АТО.

Олексій Власов, боєць Національної гвардії:

- Здесь про труса и про героя, пускай может каждый - хто там, хто герой - думает, что это я, а кто-то, может, о чем то задумается, подумает - хочу ли я быть таким трусом, может, нада подумать и идти защищать свою родину, а не сидеть-отсижыватся на диване или в ресторане, или еще где-то.

Показувати уже нових героїв та нову війну цими днями будуть і школярам. На спеціальному уроці учні побачать фільм про українських кіборгів.