У Харкові можуть закрити єдиний садочок для сліпих дітей

Єдиний на східній Україні садок для сліпих дітей, що працює в Харкові, під загрозою закриття. Педагоги закладу отримали від обласної адміністрації офіційного листа - з попередженням про можливе звільнення. Тож тепер батьки незрячих вихованців побоюються, що світ для їхніх дітей може обмежитися стінами рідного дому.

- Мне 35 лет. Меня не принимает общество. Хотя дефект у меня не выраженный. А это "эти" дети. Вот в чем проблема. Проблема в том, что общество не готово принять наших детей. 

Олена - тифлопедагог, викладач, який працює зі сліпими дітьми. Сама вихованка цього закладу. Звуки й дотик замінюють сліпим малюкам зір.

Марія Гончарова, мати вихованця закладу:

- Тактильные ощущения предметов. Я зашла в группу, забирать его - они там трогают. "Это из чего? Из дерева. Это из металла". Они руками это все - учат примитивным вещам, которые зрячий человек может не понимать - как это.

Повністю сліпих дітей тут називають "тотальниками". Але в декого з вихованців ще є мізерні залишки зору.

Марія Гончарова, мати вихованця закладу:

- Один процент. Практически нет зрения.

- То есть он видит силуэты? Или что-то? Свет/тень?

- Свет/тень скорее.

- Это врожденное?

- У него опухоль головного мозга. И зрения он лишился за последние 2 года. Мы проходили химиотерапию...

Втрата можливості бачити навколишній світ позначається на поведінці малюків.

Олена Замета, мати вихованця закладу:

- Процент зрения мы узнать не можем. Он не дается. Он боится врачей.

- Кіріл! А що ти граєш?

- В травє сідєл кузнєчік.

Супутня хвороба Кирила - аутизм. Тож до звичайного садочка, навіть якби він бачив, йому дорога закрита. Харківський журналіст Володимир Носков - випускник цього спеціалізованого закладу. Тутешні вихователі та діти - його друзі. І лист від обласної влади про можливу ліквідацію дитсадка обурив медійника.

- Що пропонувалося? Куди дітей?

- Ми говоримо про те, що... Ми зараз мову ведемо про те, що ці заклади за-ли-шуть-ся.

- Але ж ви такі листи направили? Ви, значить, щось собі думали, коли відправляли такі листи? Там зазначено про скорочення персоналу. Повідомити батьків, що з 1 вересня заклад не буде працювати.

- Я... Я... пізніше вам скажу, коли познайомлюсь з тими листами.

Чиновники пояснюють: уряд заборонив фінансувати дошкільні підрозділи у спеціалізованих закладах. На Харківщині таких вісім. Але вони роблять усе можливе, щоб зберегти осередки освіти для дітей із вадами.

Володимир Ігнатьєв, заступник керівника Департаменту Харківської облдержадміністрації:

- У нас на сегодняшний день подписаны уже письма на Министерство образования. С просьбой внести изменения в бюджетный кодекс и в постанову Кабинета министров Украины "Про деякі питання надання освітньої субвенції".

- Сколько тебе лет?

- Шесть. 

- Запиши, пожалуйста, с нового рядочка цифру 6. Як пишеться цифра "шість"?

- Перша. Друга. Четверта. 

- Молодець!

Проте найголовнішим завданням педагоги вважають не навчити писати, користуватися сірниками або ліфтом, а переконати дітей, що втрата зору не робить їх інакшими.

Олена Перегудова, викладач закладу:

- Чтобы они знали, что они - такие же, как и все. Что они не особенные. Особенные дети с особенными потребностями - это неправильное заявление. Я - такая же, как эти дети. И потребности у меня не особенные. Такие же, как у вас и у всех остальных.