Земельний скандал у Вінниці

У Вінниці - велика сварка за землю. Міська влада намагається забрати в людей ділянки, які вони законно придбали кілька років тому і вже почали на них будівництво. Втім, плани чиновників раптово змінилися і замість приватних будиночків вони планують звести квартали багатоповерхівок. Суперечка триває вже кілька років: люди, які сплатили десятки тисяч доларів за землю, доведені до відчаю. У міській адміністрації на них подали в суд, а в судах вони із загадковою регулярністю програють усі справи. Тепер вінничани, які можуть втратити землю, ладні на все, аби тільки знайти справедливість.

Олена ледь стримує сльози. Вона показує журналістам фундамент свого омріяного будинку, який тільки почала зводити на чесно купленій за власні гроші земельній ділянці. Жінка в розпачі - все це в неї просто забирає держава. 

- Вже просто немає сили, я вже не можу. Буквально нещодавна, місяць назад, я чуть не попала з сердечним приступом у лікарню.

Вже третій рік Олена змушена щодня битися з державною машиною за свою ще навіть не реалізовану мрію. Хоча жінка має всі необхідні документи на свою землю і справно платить податки.

Олена Мальцева, власниця земельної ділянки:

- І тут мені прийшов позов на суд, що хотять визнати недійсним державний акт і договір купівлі - продажу. Ніби то на законних підставах. Ну немає закону, щоб забрати землю у власників, які купили будинок, купили взагалі шось. У яких є документи, підтверджуючі взагалі шось, шо вони витратили на це кошти, заплачені були податки - і просто взяти відібрати.

І Олена така не одна: в цю халепу потрапили два десятки людей. Геннадій - теж хазяїн ділянки неподалік. Чоловік навіть встиг звести на своїй землі цілу частину будинку. Проте нині, разом із вагітною дружиною, вони приходять сюди хіба що на екскурсію. Геннадій демонструє нам купу документів, яку свого часу держава ж і змусила зібрати, а тепер ці папери для неї - не аргумент.

Геннадій Козловський, власник земельної ділянки:

- Є будівельний паспорт, виданий Рудим Володимиром Степановичем, начальником архітектури районної, є лист від Мартинюка - начальника департаменту, який засвідчує, що це земля - законна і він не заперечує проти забудови даної ділянки. А якшо він не заперечує - то земля законна, і виділялась законно. І акти на землю законні.

Ось цей пустир і є об'єктом земельного скандалу у Вінниці. 20 ділянок по 10 соток роздали людям 2012-го, поки ця земля була поза межами міста. Відтоді наділи вже встигли перепродати. Проте згодом територію обласного центру розширили, гектари істотно подорожчали, і нових власників чиновники почали тягати по судах.

Геннадій Козловський, власник земельної ділянки:

- Вони взяли закон 2015-го року, який забороняє  виділяти землю районній раді, хотя ми купляли землю у 2012-му році і тоді по закону і по Конституції цю землю можна було законно виділяти і нею розпоряджатися. І я ще ж другий власник - я не перший. Я купив у людини, мені її ніхто не дав, не подарував, я законно її купив, пройшов всі інстанції, зареєстрував цю землю.

В тому, що земля належить цим людям незаконно, а будинки суперечать генплану забудови Вінниці, намагаються переконати в міському управлінні архітектури. Хоча, як власники починали будуватися, ніякої Вінниці на місці їхніх ділянок ще не було. Аж тут виявляється, що вже більше 20-ти років, за документами виконкому, на цьому місці запланований новий мікрорайон. Хоч він і досі в тільки проекті.

Сергій Кушнірчук, заступник директора департаменту Вінницької міської ради:

- Територія, про яку йде мова - це територія проектного 10-го мікрорайону Вишеньки, на цій території запроектовано багатоквартирну житлову та громадську забудови.  Рішенням Вінницької районної державної адміністрації в 2012-му році ці території чомусь, на нашу думку незаконно, були віддані громадянам у власність під зовсім інше цільове призначення. Коли нам став відомий цей факт - міська рада подала до суду.

Що в результаті люди можуть залишитися без житла, чиновники добре розуміють. А ще - співчувають, і пропонують свій універсальний рецепт: судитися - з тими, хто землю виділяв, і тими, хто перепродував. 

Сергій Кушнірчук, заступник директора департаменту Вінницької міської ради: 

- Про те, що там запроектована і передбачена генпланом та планом зонування багатоквартирна житлова та громадська забудова - коли розроблялася документація - районна адміністрація приймала участь в обговоренні, в громадських слуханнях і погодженнях цих документів. Тому вони не могли про це не знати.

Але в районній адміністрації запевняють - про жодні заплановані мікрорайони не знали. Більше того, ділянки виділяли на своїй, районній, території. Перші власники землю отримали безкоштовно - за законом, і так само законно перепродали. Тож тепер районні чиновники - за людей, і проти міських колег.

Яна Коваленко, керівник відділу Вінницької райдержадміністрації:

- А якщо скасують дані земельні акти - то в людей безвихідь. Їм прийдеться звертатися до держави на відшкодування збитків, завданих у зв'язку з такою передачею. Це все буде до районної державної адміністрації. Тому і райдержадміністрація зараз повністю підтримує інтереси громадян, оскільки при відшкодуванні збитків це все понесе держава в особі РДА. Тому що коштів на відшкодування таких збитків не виділяється державою. Тому я думаю, це буде просто катастрофа.

Кореспонденти Свідка разом із людьми йдуть на судове засідання, де міські чиновники доводять незаконність виділення багатостраждальної землі. Суд запланований на 11:30. Але щойно в приміщенні з'являється камера - суддя різко зникає у невідомому напрямку. Експромт від секретарки - його честь терміново подався у відпустку.

- Ми ж все одно будемо йти й на наступне судове засідання!

- Ну немає судді!

По суті справа ще не слухалася жодна, справи переносяться у зв'язку з лікарняними, з відпустками. Розчаровані землевласники у справедливість такої перемінливої Феміди не вірять. Люди готуються подавати колективний позов до Європейського суду. І там спробують довести юридичну безграмотність українських чиновників.

Вадим Огородник, адвокат:

- Закон 15-го року, яким ці ділянки увійшли в межі міста, він мав врахувати ці ділянки як уже існуючі. А скасовувати право власності на підставі цього закону - ну не є юридично обґрунтованим. Що стосується постанови, наскільки я пам'ятаю, це була ще постанова УСРСР 87-го року, то той генеральний план розвитку міста, який був розроблений - він сто разів мінявся.

Власники злощасних ділянок обіцяють відстоювати своє майно до кінця. Вони обіцяють, що без вагань ляжуть під бульдозер, коли той приїде зносити їхнє житло. Бо втрачати людям уже нічого.