У Харкові чотири роки тривав суд на винуватцем ДТП, кінець-кінцем він втік

У Харкові оголосили у розшук молодика, який на пішохідному переході збив свого однолітка. Цій історії вже чотири роки. Але логічного завершення вона не має. Увесь цей час тривало слідство, але чекати на виконання вироку винуватець ДТП Владислав Шустов не став. Він просто втік. Жертва аварії стільки ж часу звикає жити по-новому. Олександр Коновалов став калікою та втратив пам'ять. Але рідні постраждалого не хочуть садити водія до в'язниці. Чому?

Вже чотири роки Олександр Коновалов живе за одним розкладом. Навчання - від найменшого - паличок, гачечків. Медичні процедури, фізичні вправи - він знову вчився ходити й говорити. Життя звичайного хлопця змінила страшна атокатастрофа. Сашко дістав тяжку травму голови, він не пам'ятав ані батьків, ані навіть себе. Нині тренує праву руку, адже вона зовсім не слухалася.

- Для растяжки. Чтоб… Раньше, поначалу, у меня вообще вот так. А сейчас...

- Это упражнение для разминки и суставов, и мышц.

- Ну да. Для разработки костей кисти.

- Это больно?

- Та ну нет, уже нет. Поначалу было больно. Теперь нет.

Та страшна аварія сталася 13 листопада 2011 року. Сашка на пішохідному переході на шаленій швидкості збила іномарка.

Ганна Силаєва, кореспондентка:

- Була така сама пора року - середина осені. Але трошки пізніше, вже сутеніло. Але видно було добре. Олександр підійшов до переходу, і Газель зупинилась, пропускаючи його. Хлопець сміливо пішов по зебрі. Субару Легасі вискочила з-за вантажівки і вдарила хлопця. Він підлетів в повітря і впав знову на капот цієї ж машини. Другим ударом його відкинуло на узбіччя. Свідки бачили, як з машини вийшли молоді люди, поклали скривавленого хлопця на заднє сидіння та поїхали туди - в бік районної лікарні.

Від місця аварії до найближчої клініки - трохи більше кілометра. Це кілька хвилин їзди. Але Олександра привезли не до приймального відділення. Його поклали просто на землю, біля гаражів - на проїжджій частині. І знайшли постраждалого випадкові перехожі. Невідомо, скільки він пролежав. Можливо, кілька хвилин. А може - й півгодини.

Сашко місяць пробув у комі і зовсім не пам'ятає аварії. Не може згадати і свого життя до катастрофи.

Олександр Коновалов, постраждалий:

- Я только помню - меня сбили осенью, и я начинаю вспоминать первое - март, конец марта - начало апреля.

- Через полгода после?

- Это было осенью, и я весну уже вспоминаю. Но так - чуть-чуть, чуть-чуть. Знаю, что это было.

На ранок після аварії до міліції прийшов чоловік: зізнався, що саме він збив пішохода. Проте слідчі змогли довести: насправді за кермом був його син. Батько просто хотів взяти на себе вину. Слідство й судовий розгляд тривали три роки. Зрештою, вирок - шість років ув'язнення для Владислава Шустова. Але під варту в залі суду його не взяли. За два тижні він зник.

Олег Коновалов, батько постраждалого:

- А он спокойно вышел из зала суда и пошел. А потом, когда милиция через 2 недели пришла к нему домой - участковый, я с ним разговаривал, он говорит: нам мать его сказала, во-первых, 63 статья Конституции, я имею право никаких вам показаний не давать. И где мой сын - я не знаю. И вообще чтоб я вас здесь больше не видела.

Владислав Шустов прописаний у цій п'ятиповерхівці на вулиці Тимурівців. Місцеві бабусі добре знають сусіда.

- Давно-давно я его не вижу. Вот я живу тут… Я утром рано хожу на работу, но я не вижу его.

- Почті все літо його не видно. 

- А так ви його знаєте?

- Ну, в одном доме живем, ну как это! Хороший парень был.

- А на оцій фотографії він похож? Чи він вже зараз старше?

- Не-а. Він не похожий, нє, дєтка. Він не похожий.

- А який він?

- Он худее, симпатичней.

У сто чотирнадцятій квартирі гавкає собака, але дверей не відчиняють. Сусіди розповідають, що там живе мати розшукуваного. Іноді з'являється і він, але останнім часом не бачили.

- Он быстро мотается. Прибежит, убежит. Вижу, что убегает. А что случилось?

- Він в розшуку, він скоїв аварію, людину збив. 

- Та ви шо?!

- А коли ви його востаннє бачили?

- Давно. Месяца два тому назад.

Чому ж Владислава не заарештували? У прокуратурі пояснюють: не було для цього підстав.

Віта Дубовик, прес-секретар прокурора Харківської області:

- Справа тяглася дуже довго. Це розслідування, це роки судового розгляду. І жодного разу не було підстав вважати, що він може втекти, тому що він не порушував умов запобіжного заходу. Весь цей час. Роками.

Та родичі скаліченого Сашка переконують, що водій готувався до зникнення.

Олег Коновалов, батько постраждалого:

- Да, он тогда уже! Он отрастил себе бороду, как у попа. Вот такую бородищу. Волосы у него назад стали зачесываться. То есть он уже тогда готовился.

Коновалови переконують, що в'язниці Владиславу Шустову не бажають. Хочуть лише одного: аби він визнав свою вину та допоміг вилікувати їхнього сина. Щоб доглядати за скаліченим Сашком, його мати звільнилася з роботи. У квартирі порожньо - адже продали все, що могли.