Жителі столиці й досі мерзнуть без опалення
За вікном трохи вище нуля, а в квартирах всього +10. Тисячі киян опинилися в холодній пастці через комунальне недбальство. Від початку опалювального сезону кілька багатоповерхівок на столичній Оболоні і досі без опалення. Про те, що люди мерзнуть, знають і в ЖЕКу, і в мерії. Втім, скарг там чути не хочуть та відправляють киян куди подалі.
Вони зустрічають нас біля свого будинку. Старі й малі - їм тепліше під сонцем надворі, ніж у своїх, здавалось би, затишних квартирах.
- Плохо живем. Мы сидим в холоде.
У цьому будинку на Маршала Рокосовського, 6 і досі без тепла. 16-поверхівка просто замерзає.
Людмила Щербина, киянка:
- Мы никому не нужны, ни мэрии, ни ЖЭКу мы не нужны: идите и сидите.
У холодній пастці майже півтисячі мешканців. Найгірше ж від примх комунальників - діткам.
Ігор Шумик, кореспондент:
- Маленькій Софійці навіть не треба гуляти надворі, у її квартирі справжня вулично-осіння прохолода. З початку опалювального сезону дівчинка так і не відчула, що таке хоча б теплі батареї!
Аби хоча б трохи зігрітися, Софійку кутають, наче капусту.
Олена, киянка:
- А ночью мы ложимся в кроватку, берем много бутылок, набираем горачую воду, обкладываем ребеночка, и каждые 2 часа набираем водичку.
А ось старша сестра - третьокласниця Дарина - з холодом вже змирилася. Тепле взуття в хаті і сон з кількома ковдрами та грілкою - такий рецепт теплої ночі від школярки.
Дарина, киянка:
- Это пухова, это шерстяное и это пухове. Сплю под 3 одеялами, у мамы грелку еще прошу, батареи холодные, под утро все равно замерзаю.
Не витримують холоду і тварини. Чотирилапа Гера не хоче висовуватися з-під покривала ні за які ласощі, по квартирі ходить лише у вбранні.
Ганна, киянка:
- Да вот так вот. Кстати, после этих холодов она начал писяться в квартире, потому що ну холодно, мы лечили ее. Я молчу про ребенка, ну он токо в садик пошел, 3 недели в этой холодине сидели на больничном.
Опалення немає не лише в цьому будинку, а й у двох сусідніх. Наче жителі льодовикового періоду - люди кожного дня пишуть листи і дзвонять в райадміністрацію і мерію.
Леонід Васильович, киянин:
- Нам ни Киевэнерго, ни водоканал, нам говорит - никто не подчиняется, мы, говорит, даем заявки, а нас имеют в виду крупным планом.
Не мають підтримки і в своєму ЖЕКу, вони просять допомоги, а у відповідь чують хамство.
Людмила Щербина, киянка:
- Как говорит начальница ЖЭКа: хоть головой об стенку убейтесь, все равно отопления не будет, все.
Останнього разу навіть дійшло до штовханини, а працівниця ЖЕКу вирішила діяти радикально!
- Двадцать слесарей! Что вы меня снимаете? До свиданья!
Свідок разом з обуреним людьми йде до комунальників. Вистоявши чергу, ми нарешті заходимо до керівниці.
- Выключите камеру, выключите камеру!
Накричавшись, жінка таки погоджується розповісти - чого люди вже третій тиждень від початку опалювального сезону сидять без тепла.
Олена Мельниченко, керівниця ЖЕКу:
- Вийшов з ладу розширітєльний бак, ведуться сварочні роботи, це дєло не 5 минут, сьогодні наш сварщик ЖЕКа доварює систему.
Бойлер, який роздає тепло на три будинки, розташований в цьому підвалі, але самого зварювальника на місці ми не застали. В Київенерго запевнили, що роботи з подачі опалення дійсно ведуться, і вже у п'ятницю у квартирах стане тепло.
Євген Глушак, директор підрозділу Київенерго:
- Зараз підрядник виконав демонтаж частини трубопроводу, думаю, що найближчі часи буде виявлено місце самого пробки. Нажаль, я не можу точно вказати, коли буде відновлено теплопостачання, думаю, що протягом 1-2 діб це питання буде вирішено.
- Тобто за два дні в людей буде опалення?
- Повинно бути.
Якщо ж людей знову обдурять, мешканці всіх трьох будинків 7 листопада обіцяють перекрити дорогу.
УКРАЇНИ СИДІТИ У ХОЛОДНІЙ САДИБІ
Треба сказати правду про те, що реформа в енергетичному секторі економіки України відсутня. А чи була взагалі вона розроблена. Чи можна вважати примушування громадян до відмови від опалення житла через не підйомну ціну на паливо вважати реформою. Скоріше це геноцид проти власного народу.
Якою ж має бути справжня реформа в енергетиці ? З цієї нагоди деякі власні бачення сучасного реформування енергетичного сектору економіки України. Що ж насправді дозволить суттєво скоротити витрати палива на виробничі і побутові потреби:
1. Розробка державної програми з виробництва обладнання для одержання геліотропної енергії. Розвиток цієї галузі є вкрай необхідним для запровадження у виробництво технологій якими передбачено перетворення енергії сонячної радіації на інші види енергії(розробка технологічних основ виробництва сонячних колекторів, сонячних батарей та інших систем енергозабезпечення);
2. Розробка державної програми з виробництва обладнання для одержання геотермальної теплової енергії. Розвиток цієї галузі є вкрай необхідним для розробки та запровадження у виробництво технологій якими передбачено використання низькотемпературних джерел енергії у теплову (розробка технологічних основ для використання тепла за допомогою застосування технології «теплової помпи»);
3. Оголошення конкурсів на розробку ефективних проектів у системі енергозбереження, виробництва обладнання для геліосистем та одержання геотермального тепла для виробничих і побутових потреб. В Україні є сучасна виробнича база (в т.ч. і ВПК), талановиті вчені і практики, які спроможні запропонувати наукові розробки технологій спрямованих на масове виробництво сонячних батарей, сонячних колекторів і теплових насосів.
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент кафедри економіки агропромислових формувань,
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана, м. Київ, Україна
Іваненко В. Ф.
науковий співробітник НДІ «Украгропромпродуктивність»
Міністерства аграрної політики України, м. Київ, Україна
Ефективність запровадження альтернативних джерел енергії в Україні
Погіршення екології у сільській місцевості та перманентні енергетичні кризи обумовлюють пошук альтернативних джерел енергії. Використання нетрадиційних джерел в Україна спрямоване в основному на застосування для виробничих і побутових потреб відновлювальних місцевих енергоресурсів. Потенціал відновлюваних джерел енергії перевищує 100 млн т умовного палива, а їх фактичне використання не перевищує 0,02 % [2].
В умовах дефіциту та дороговизни енергоносіїв розробка нових підходів до проблеми економії енергоресурсів при теплопостачанні виробничих споруд та у побутових умовах шляхом поліпшення їхнього обігрівання та використання нетрадиційних джерел енергії є надзвичайно актуальним напрямом досліджень.
В Україні приділено мало уваги практичному застосуванню нетрадиційних джерел енергії з використанням геотермальної води, яка може ефективно використовується в сільському господарстві та інших галузях. У світі все більше уваги приділяється використанню низькопотенціального тепла за допомогою застосування теплових насосів. Застосування технології «теплова помпа» у сільському господарстві дозволить помітно зменшити собівартість сільськогосподарської продукції. Впровадження сучасних енергозберігаючих технологій дозволяє скоротити витрати, пов’язані з паливом, що імпортується.
Дослідження теплових насосів системи «повітря/вода», показали, що потенціал зменшення споживання природного газу в Україні від їх застосування оцінюється приблизно у 15 млрд м3 на рік [1].
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є наукове обґрунтування і розвиток теоретико-методичних і прикладних положень щодо підвищення ефективності запровадження у виробничих і побутових умовах альтернативних технологій одержання тепла.
Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:
-систематизовано та узагальнено теоретичні і практичні аспекти застосування альтернативних джерел енергії для виробничих і побутових потреб;
-досліджено ефективність застосування у виробництві теплових насосів та іншого устаткування для одержання тепла;
-здійснено оцінку ефективності застосування енергозберігаючих технологій.
В Україні мало уваги приділяється розробці нетрадиційних джерел енергії з використанням геотермальної води, яка може ефективно використовується для виробничих та побутових потреб. Розвиток низькотемпературної геотермальної енергетики в Україні може забезпечити щорічне зростання технічного потенціалу енергетики України та зменшити витрати природного газу та інших імпортованих енергоносіїв у декілька разів.
Проблеми обігріву побутових та виробничих приміщень можна ефективно вирішувати при застосуванні технології «теплова помпа», що дозволить помітно зменшити собівартість виробленої продукції та скоротити витрати органічного палива. Теплові насоси (ТН) «вода/вода» є однією з найефективніших теплоенергетичних систем. Ґрунтова вода надійне і постійне джерело енергії. За нашими дослідженнями встановлено, що на глибині 15-20 метрів вода має постійну температуру 11,1оС. Коефіцієнт ефективності таких теплових насосів (COP) теоретично може перевищувати 5 одиниць одержаної енергії на кожний кіловат затраченої енергії на роботу компресора ТН та допоміжного обладнання.
Сукупні витрати на електроенергію при застосуванні технології теплового насоса можна визначити за розробленою нами методикою:
Селек = Te год / K . С
де Селек – витрати на електроенергію; Te год – затрати теплової енергії; Kе – коефіцієнт ефективності COP; С – вартість енергоносія.
При проведенні розрахунків було використано дані геотермального теплового насоса ACWELL CDWC-51 (вода/грунт - вода, потужністю 17,2 кВт.
Tp =( L1 . K)+L2+L3
де Tp – максимальна теплова потужність даного насоса на опалення теплиць, кВт; L1 – затрати електроенергії на роботу теплового насоса, кВт.год;
L2 - затрати електроенергії на роботу циркуляційного насоса системи обігріву, кВт.год;
L3 - затрати електроенергії на роботу циркуляційного насоса грунтового контура, кВт.год;
K - коефіцієнт ефективності теплового насоса COP.
Встановлено, що кожен кіловат затраченої електроенергії на обслуговування системи обігріву фактично дає 3,5-3,8 кВт теплової енергії. Досвід показує, що найвищу ефективність показують системи обігріву помешкання, що включають в себе застосування у якості теплоносія води із свердловин і погружного насоса. За нашими спостереженнями теплоносій у теплообміннику випаровувача втрачає 2,5-3,5оС, а система обігріву показала приріст температури - 10-15 оС, табл.1, рис.1.
Табл. 1. Показники роботи теплового насоса ACWELL CDWC 51(вода/вода)
Температура теплоносія випаровувача, оС Температура теплоносія конденсора, оС Приріст температури, оС
випаровувач конденсор
вхід
/А/ вихід
/В/ вхід
/А/ вихід /В/ А-В А-В
11,1 7,5-8,5 29-37 40-50 -2,5-3,5 +10-15
Джерело: дослідження авторів.
Рис. 1. Залежність приросту температури теплоносія в системі обігріву (конденсор - Y) від спаду температури теплоносія в контурі теплообмінника (випаровувач - X ) теплового насоса ACWELL CDWC-51 (17,2 кВт).
Джерело: дослідження авторів.
Аналіз структури витрат на монтаж системи теплових насосів «під ключ» показав, що найбільш значними є витрати на облаштування грунтового контура та придбання теплових насосів, відповідно 22 і 65%.
Перспективним для України є практичне використання сонячної енергії для роботи сонячного колектора та сонячних батарей. Середньорічна кількість сумарної сонячної радіації, що надходить на 1 м2 поверхні, на території України знаходиться в межах: від 1000 - 1400 кВт.год/м2. Для порівняння середньорічний потенціал сонячної енергії для Польщі та Німеччини на 15-20% менший. Це свідчить про сприятливі можливості для ефективного використання сонячної енергії на території України.
Використання газу, нафти, мінеральних добрив, відсутність санітарного очищення лісів і водойм спричинюють нагромадження відходів, які можуть бути джерелом енергії внаслідок застосування метанового бродіння або прямого спалювання у сучасних котлах для роботи на твердому паливі. Так само і забруднена стічна вода може з успіхом використовуватись для одержання біопалива. Застосування технології анаеробного метанового бродіння дозволяє вирішити одночасно екологічні і енергетичні проблеми на підприємствах. Ще більшої актуальності системний підхід до утилізації відходів від виробництва набуває у зоні радіоактивного забруднення. Одержання біогазу може супроводжуватись утилізацією радіоактивної біомаси.
Аналіз можливостей застосування альтернативних джерел енергії в Україні показав, що найбільш перспективним для виробничих і побутових потреб є поєднання енергогенеруючих споруд на основі сонячних батарей, сонячних колекторів та технології «теплової помпи».
Список використаних джерел:
1. Гершкович В. Ф. Газовый котел или тепловой насос? / В. Ф. Гершкович // Энергосбережение. – 2010. – №8. – С.56–63.
2. Ратушняк Г. С. Енергозберігаючі відновлювані джерела теплопостачання: навч. посіб. / Г. С. Ратушняк, В. В. Джеджула, К.В. Анохіна – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 170 с.