Історія та міфи київського метро
52 станції, 70 кілометрів загальної протяжності рейок - так за 55 років розрісся найзручніший у Києві вид транспорту - метрополітен. Сьогодні у підземки ювілей - 6 листопада зі станції Хрещатик рушив перший потяг. Тоді, у 1960-му, зупинок було лише п'ять. Привиди, щури-мутанти та нечиста сила - що тільки не вигадували фантазери про столичне метро.
- Настав довгожданий день. Десятки тисяч пасажирів щодня мчатимуть підземними магістралями.
Це було рівно 55 років тому. Київський метрополітен зустрічає перших пасажирів. Тоді це здавалося неймовірним.
- Побувати в київському метро хочеться всіх трудящим країни. Будь ласка, друзі!
Цей поїзд проїхав 5 станцій: Вокзальну, Університет, Хрещатик, Арсенальну і Дніпро. Перших пасажирів пускали в підземку безкоштовно - за спеціальними запрошеннями. Їх видавали передовикам виробництва. А ось такими були перші талони в метро. З часом на зміну квиткам прийшли п'ятаки. Згодом їх замінили на жетони - спочатку металеві, а потім пластикові. Вони стали обличчям підземки.
Анна Іванова, завідувачка музею Київського метрополітену:
- Их часто подделывают… Брали мальчишек за руку, я говорю: из чего сделал жетон? Из тазика, вырезал.
Тут у трьох залах музею - вся історія метрополітену. Ось в кутку стоїть старе потерте крісло першого директора. Тут можна навіть побачити, як колись просто з депо вагона ставили на рейки на мосту. Такого не було в жодній країні.
- Вес вагона - 36 тонн.
А станція "Золоті ворота" - одна з найкрасивіших у світі.
- Если обойти станцию по часовой стрелке, можно в проемах увидеть лики святых, 8 церквей и 32 орнамента.
А ось ми вже в серці метро - в тунелі. Загальний його шлях майже 70 кілометрів. Яких тільки легенд не складали про таємниці під землею. У 80-х роках киян налякали чутками про величезних двометрових щурів-мутантів.
Наталка Макогон, керівник відділу Київського метрополітену:
- Ходят слухи, что у нас здесь склады консервов каких-то, крысы-мутанты, вы видите, что никаких консервов здесь нет, а соответственно и мутантов, и крыс. Потому что кушать нечего.
Виявилося: це була вигадка газетярів. Журналісти написали так, аби підняти тираж видання.
- То, что вы видите - эти стены, они, наверное, вас ужасают, но эта готовность станции процентов на 70. Здесь можно сделать облицовку, и можно ее запускать.
А це метро, якого немає. Станція-довгобуд "Львівська брама". Її планували зробити найглибшою у світі. Але не судилося.
Геннадій Стамбула, кореспондент:
- Станцію-привид київського метро "Львівська брама" мали відкрити ще в середині дев'яностих років. Однак терміни ії введення в експлуатацію багато разів переносилися. Станція зараз законсервована і вже навіть починає руйнуватися.
- Шановні пасажири, будьте ввічливими. Поступайтесь місцем у вагонах поїздів інвалідам, людям літнього віку та пасажирам с дітьми.
Його баритон лунає в київській підземці майже чверть століття. Микола Петренко - керівник академічного театру ляльок, а за сумісництвом - голос метро. Він може без запинки перерахувати назви всіх 52 станцій. А найулюбленіша - Лісова, адже живе близько.
- Станція Лісова. Кінцева. Поїзд далі не іде. Звільнить, будь ласка, вагони.
Голос Миколи Івановича не раз намагалися замінити на інший. Але конкурентів так і не знайшлося.
Микола Петренко, "голос" Київського метрополітену:
- Інколи пасажири впізнають, вони підходять і кажуть: Доброго дня. Ми вас бачили по телебаченню.
Кого тільки не возила столична підземка. Тут колись був навіть кубинський лідер Фідель Кастро. Він тоді сказав, що нью-йоркське метро ні в яке порівняння не йде з київським. А це й досі заслуга семитисячного колективу, який трудиться цілодобово під землею.
